|
Присвячуємо цю книгу своїй родині,
які люблять свій рідний край,
свою Україну.
Карнаухова Ганна Миколаївна, Карнаухов Андрій Геннадійович.
Історія загадки. Чернівці, 2006
Цей збірник загадок призначається для масового читання учнів середніх загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, студентів вищих навчальних закладів, учителів, вихователів, батьків
Будівля (продовження)
Знаряддя праці
Продукти
Час
Загадки-запитання
Загадки ХХІ століття Народні загадки
Будівля (продовження)
- Стоїть пані у куточку, в чорнім чобіточку. (Коцюба)
- Чорна біда по печі гайда. (Коцюба)
- Чорна ворона, і ніхто не полізе, куди вона. (Коцюба)
- Чорна курка в золоті гребеться. (Коцюба)
- Маленьке, біленьке, по чорному полю плигає і слід залишає. (Крейда)
- В проваллі глибоко виблискує око. (Колодязь)
- Серед села вбито вола – до кожної хати стежку знати. (Криниця з журавлем)
- Чотири стоять, п'ятий коле, шостий нездатний виганяє в поле. (Криниця з журавлем)
- Стара баба кругом мохом обросла. (Кужіль)
- Не град, а сипле, не трактор, а гурчить. (Кулемет)
- Пішла щука до Києва, хвоста дома покинула. (Куля)
- Під одним дахом чотири братики. (Кутки в хаті, ніжки стола)
- Біг карасик через перелазик та у воду плюсь! (Кухоль)
- Качка в морі, хвіст на заборі. (Кухоль)
- Безхвосте, безмовне та й їсть без ложки. (Лампа гасова)
- Голова огняна, серце клочане, а тіло з самого світла. (Лампа гасова)
- Бери – кричить, клади – кричить, лиши – мовчить. (Ланцюг)
- Лежить мовчить, торкни дзеньчить, візьми в руки – скиглить. (Ланцюг)
- Дві дощечки – дві сестри, несуть мене із гори. (Лижі)
- Прив'яжемо – підуть, відв'яжи – залишаються. (Лижі)
- Сам іду, вони ідуть, сам стою – вони стоять, почну годувати – не їдять. (Лижі)
- Без крові, без тіла, за сто миль залетіло. (Лист)
- В лісі народився, на селі трудився, на дорозі помру. (Личак)
- Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в одязі. (Ліжко, подушка, постіль)
- Сто один брат, всі в один ряд разом зв'язані стоять. (Ліса з лози, огорожа)
- Кобила жеребна, самий хвіст та ребра, море перескочить, а хвоста не замочить. (Літак)
- Летить птиця-лебедиця, в ній люди говорять. (Літак)
- Летить, як стріла, дзижчить, як бджола. (Літак)
- Не пташка і не комаха, а літає. (Літак)
- Сокіл – не сокіл, літає високо, не дзьобом, а б'є, не кігтями, а достане. (Літак)
- Тріскотить, а не коник, летить, а не птах, везе, а не кінь. (Літак)
- Як летить, так стукотить, а як упав, то й пропав. (Літак)
- Мене не їдять, без мене мало їдять. (Ложка)
- В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи. (Ложка)
- Ростом невеличка, ні звір, ні птичка, а землю риє, будинок будує. (Лопата)
- Не труба і не димар, а дим пускає. (Люлька)
- Сидить дід під корчем, обіллявся борщем. (Мазниця)
- Батько з лісу, мати з базару, а діти з городу. (Макогін, макітра, мак)
- Коло вуха завірюха, а в руках ґвалт. (Макогін у макітрі)
- Скочив хлопчик у городчик та й гарчить. (Макогін)
- У єдиній чоботині скаче по долині. (Макогін)
- Ходить хлоп по долині в одній чоботині, на все поле гука-гука. (Макогін)
- Скручена, зв'язана, на кілок посаджена, а по вулиці танцює. (Мітла)
- Хата не хата, а зверху вовчий хвіст. (Мітла)
- Ходить пані по майдані, ликом підперезана. (Мітла)
- Без рук, без ніг, без голови, а весь світ оббігала. (Монета)
- Три особи грали, всі веселі, раді. (Музикі троїсті)
- Його б'ють, він не плаче, а ще вище скаче. (М’яч)
- Круглий, гарний і легенький, високо літає, йому діти дуже раді, бо ним кожен грає. (М’яч)
- Під подушкою лежить жовч з кишками. (Намисто)
- Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)
- Два пани наділи одні штани. (Ножиці)
- Лежу – одна нога, іду – вже дві, а на ногах стою, то дві голови. (Ножиці)
- Книжки читає, а грамоти не знає. (Окуляри)
- Сам верхи, а ноги за вухами. (Окуляри)
- Своїх очей не маю, а іншими бачити допомагаю. (Окуляри)
- Мною всяке керує, німий язик на білому полі говорить, але ніхто не чує. (Олівець)
- Розумний сівач по білому полю бігає. (Олівець)
- Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться – насмітить. (Олівець)
- Чорний Іванчик, дерев'яна сорочка, де носом поведе, замітку кладе. (Олівець)
- На стелі в куточку висить сито, не руками звито. (Павутина)
- Ниток багато, а в клубок не змотати. (Павутина)
- Такої пряжі нема в продажі. (Павутина)
- Без рук, без ніг, а сліпця водить. (Палиця)
- Біле поле, гусак на мім оре, чорне насіння, мудрий його сіє. (Папір, перо, чорнило)
- Впаде згори – не розіб'ється, пусти на воду – розпливеться. (Папір)
- Складеш – клин, розкладеш — гриб. (Парасолька)
- Що це, що це, – всі кричать, – парасольки он летять! (Парашути)
- Розуму нема, а хитра. (Пастка)
- Біжить корова, гладка, здорова, а за нею телята – всі вони близнята. (Поїзд)
- Біжить корова, чорна, здорова, тікай з дороги, бо візьме на роги. (Поїзд)
- Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить. (Поїзд)
- Залізні подружки тримаються за руки, одна, з трубою, їх тягне за собою. (Поїзд)
- Кінь біжить, земля дрижить, із носа дим валить. (Поїзд)
- Полотно, а не доріжка, кінь біжить сорока-ніжка. (Поїзд)
- Розкрутилось швидко колесо й заспівало людським голосом. (Патефон)
- Залізний тік, свинячий пересік, гречане підкидайло. (Пекти млинці на сковороді)
- Весь вік пише, а само неписьменне. (Перо)
- Зріжу голову, вийму серце, дам води, і буде жити. (Перо гусяче до писання)
- Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає. (Перо і чорнило)
- Не вмію читати, а весь вік пишу. (Перо і чорнило)
- Микола – окола, посередині живиця, хто не відгадає, не буде жениться. (Перстень)
- Сидить під кущем, заливається борщем. (Перчиця)
- Біле поле, чорне насіння, хто не вип'є, той не посіє. (Писання)
- Мудрий мудрець крицею оре. (Писання)
- По білому полю чорним маком сіяно. (Писання)
- Діряве небо все поле покрило. (Підрешіток)
- Летів птах та на воду – бах! Води не змутив і сам не полетів. (Пір’їна)
- Підійме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. (Пір’їна)
- Не говорить, а розказує, усім приклад показує. (Плакат)
- Без мозку, а щонеділі сорочку одяга. (Подушка і напірник)
- Без рук, без ніг, а сорочки просить. (Подушка і напірник)
- Вівця в хліві лежить, а шкіра до води біжить. (Подушка і напірник)
- Гуска сидить, а її шкіра до води біжить. (Подушка і напірник)
- Не пташка, а з пір'я. (Подушка і напірник)
- Пір'я має, а не птах, чотири лапи, а не звір. (Подушка і напірник)
- Теличка в хліві, а шкури ідуть до води. (Подушка і напірник)
- Тихо вдома лежить, а шкіра до води біжить. (Подушка і напірник)
- Чотири вушка і два черевця. (Подушка і напірник)
- Лежить глина, на глині дубина, на дубині соснина, на соснині полотнина. (Покритий скатертю стіл, що на глиняній підлозі стоїть)
- Бігло два пси, позадирали носи. (Полоззя в санях)
- Вдень – як обруч, уночі – як вуж, хто відгадає – буде мій муж. (Пояс)
- Без язика живе, не їсть і не п'є, а говорить і співає. (Радіо)
- Говорить, грає, співає, новини сповіщає. (Радіо)
- Не людина, а говорить. (Радіо)
- Співає соловей в одному місці, а весь світ його чує. (Радіо)
- У кімнаті, у куточку, на стіні сіра скринька на шнурочку все розказує мені. (Радіо)
- Шило, вертіло, по горі ходило, всіма мовами говорило. (Радіо)
- Висить лист, чути свист, музика гримить, а листок і не дрижить. (Радіорепродуктор)
- Суха, ребрами світить, а лічбу веде. (Рахівниця)
- В гаї зросло, до села, до баби теліпатись прийшло. (Решето)
- Нова посудина, а вся в дірках. (Решето)
- Рогатий, та не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде. (Рогач)
- Сам із вільхи та із дуба, в роті білі, чорні зуби, до зубів торкнись — готово, ти почуєш спів чудовий. (Рояль)
- Чотири чотиринки, а п'ятий кавурлик несуть кривулицю через тин на вулицю. (Рука несе ложку через зуби в рот)
- Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. (Рукавиця)
- П'ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця)
- Цапи, цапи на лавочці, поцапали мохнавиці. (Рукавиця)
- Засув довгий від комори. (Рукави сорочки)
- На стіні на шнурочку висить смерть на мотузочку. (Рушниця)
- Пливуть пливушки, позадирали вгору вушка. (Сани)
- Зимою біжать, а літом сплять. (Сани)
- Горить стовпчик, а вугілля немає. (Свічка)
- Сама гола ходить, а за пазухою сорочку носить. (Свічка)
- В лісі росло, в стайні кохалось, у молодиць та дівчат на руках колихалось. (Сито)
- Купили таке нове та кругле. Трусять його в руках, а воно в дірках. (Сито)
- Синє море хитається, білий зайчик купається. (Сито)
- У лісі росте, в стайні ночує, візьми на руки — воно танцює. (Сито)
- У руках мотається, білий зайчик ховається. (Сито)
- Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка)
- Дерево весело співає, кінь над хвостом махає бараном. (Скрипка)
- Лежить – мовчить, а в руки візьми — закричить. (Скрипка)
- Сухе дерево весело співає, а кінь над берегом хвостом киває. (Скрипка)
- У лісі зрубано, на дровітні взято, на руках плаче. (Скрипка)
- У лісі родиться, на холоді робиться, у руках співає. (Скрипка)
- Що плаче, а сліз не має? (Скрипка)
- Сидить квочка на золотих яєчках. (Сковорода)
- Чорна попадя на село гайда. (Сковорода)
- Чорне порося у печі гаса. (Сковорода)
- Десь у гаї родилася, в хаті опинилася, була німа і нежива, тепер говорить і співа. (Сопілка)
- Є деревце – не полінце, шість дірочок має, весело співає. (Сопілка)
- Зріжу голову, вийму серце, дам пить, буде говорить. (Сопілка)
- Одною дорогою пішов дві дороги знайшов. (Сорочку одягати)
- Підемо одною дорогою, знайдемо дві дороги, підемо двома, потрапимо на одну. (Сорочку одягати)
- Не ходить, хоч з ногами, все тримається підлоги. (Стіл)
- У лісі народився, в лісі виріс, а в дім прийшов, всіх навкруг зібрав. (Стіл)
- Діти батька народили. (Стіг сіна)
- З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спиною, а без голови. (Стілець)
- Висить німая, а ледаря лає. (Стінна газета)
- Сам не бачить, не чує, всім дорогу вказує. (Стовп кілометровий)
- Дерево та дріт, а кричить на весь світ. (Телеграф)
- Через поле і лісок подається голосок, він біжить по проводах, скажеш тут, а чути там. (Телефон)
- При тілі вуха, а голови нема. (Цебер)
- У череві баня, в носі решето, на голові ґудзик, одна рука, й та на спині. (Чайник)
- Два братики-вусатики, в обох жовтенькі сорочки, стоять у кутку, повисували язики. (Черевики)
- Двоє поросят, а чотири хвостики. (Чоботи)
- Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)
- Вдень за мною б'ються, а вночі цураються. (Чоботи)
- Має вуха, має ніс, а не має ні слуху, ні нюху. (Чоботи)
- Обидва схожі, як брати, завжди удвох, куди б не йти — під ліжком, коли всі сплять, під столом, коли їдять. (Чоботи)
- Топчуться разом – один на порозі, другий на дорозі. (Чоботи)
- Без дишла, без дуги, куди захочеш, туди поїдеш. (Човен)
- Біжить свинка, вирізана спинка, оглянешся назад, а й сліду не знать. (Човен)
- Віз без коліс, а батіг без хльосту. (Човен)
- І не сани, і не віз – їхать добре, аби вліз. (Човен)
- Їде віз без коліс, сліду не залишає. (Човен)
- Їде віз без коліс, а дорога без піску, а батіг без ремінця. (Човен)
- Їду, їду – нема сліду, ріжу, ріжу – крові нема. (Човен)
- Їду, їду – ні дороги, ні сліду, дрючком поганяю, на смерть поглядаю. (Човен)
- Їду, їду – ні коліс, ні сліду, обернуся смерті боюся. (Човен)
- Руками ходить, а животом повзе, оглянеться позад себе, а сліду не знати. (Човен)
- Стоїть корова посеред моря, черево сухе, а спина мокра. (Човен)
- Залізна риба пливе під водою, загрожує всім ворогам бідою, риба залізна дістане до дна, рідне поле вартує вона. (Підводний човен)
- Руденький вершник ходить і за собою кишки волочить. (Човник на ткацькому верстаті)
- Така водиця тільки для письменного годиться. (Чорнило)
- Жовтенький жучок, на кінчику черв'ячок. (Шпилька)
Знаряддя праці
- Між двома дубами клацала баба зубами. (Бительня)
- Двадцять п'ять у дереві сидять, на хліб роблять, а хліба не їдять. (Борона)
- Діряве рядно все поле закрило та все просило, щоб зазеленіло. (Борона)
- Зуби має, а їсти не просить. (Борона)
- Летить сукуватий, весь діркуватий. (Борона)
- Ніг багато, а додому на спині йде. (Борона)
- Чорна телиця по полі вертиться, не їсть, не п'є і додому не йде. (Борона)
- Шуртюсто, вертосто, хто цю загадку відгадає, буде жити літ за сто. (Веретено)
- Хто трьома зубами сіно їсть? (Вила)
- У нашого парубка з обох боків зарубка. (Витушка)
- Ходить квочка біля кілочка, та все «квок-квок». (Витушка)
- Один іде, чотирьох веде, п'ятого тягне. (Віз, кінь, погонич)
- Два брати втікають, а два здоганяють. (Віз, кінь, погонич)
- Одне каже: «Влітку мені важко», друге каже: «Взимку мені тяжко», третє каже: «Чи то літо, чи зима, мені різниці нема». (Віз, сани і кінь)
- Чотири четверенки, два Федоренки тягнуть возулицю за хвіст на вулицю. (Віз і воли)
- Все життя крилами махає, а злетіти не може. (Вітряк)
- І роботу робить, і їсти не просить. (Вітряк)
- Стоїть ган на ганах, на дванадцяти ногах, кличе сина Северина з-за синього моря. (Вітряк чекає вітру)
- Стоїть дах на дровах, руками махає, за землю хапає. (Вітряк)
- Стоїть дуб-вертилуб, а на ньому птиця вертиться. (Вітряк)
- Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить, треба стати погадати, що тим коням їсти дати. (Вітряк)
- Хоч не літак, а крилатий, без крил не можу працювати. (Вітряк)
- Ані сюди, ані туди, якщо немає води. (Водяний млин)
- Брат брата січе, біла кров тече. (Млин)
- Ведмідь кричить, аж кругом пилюка летить. (Млин)
- Крутиться, вертиться, а берега держиться. (Млин)
- Мій брат Кіндрат на горах, на водах, на землі, на возі, на одній нозі. (Млин)
- Стоїть дах на двадцяти ногах, кличе сина Северина з-під білого льоду. (Водяний млин чекає води; качка висиджує каченят)
- Сутула, горбата, на силу багата, сім пар коней не підвезе, а вона сама понесе. (Млин)
- На березі сиджу, крізь клен гляджу, діда за бороду скубу. (Гребінь, днище і пряжа)
- Вовк залізний, хвіст конопляний. (Голка)
- Дуб дуплистий впав, та й не знати. (Голка)
- Кинув ворину через долину, шукав, шукав і не знайшов. (Голка)
- Куди мишка, туди й хвостик. (Голка)
- Маленька свинка, золота спинка, крізь тин кишечка тягнеться. (Голка)
- Поринало, поринало, поки хвоста не стало. (Голка)
- Синеньке, маленьке, весь світ одягне. (Голка)
- Синеньке, маленьке, усе поле перебрело. (Голка)
- Ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона за тобою. (Голка)
- Тоненьке, ясненьке, з одним оком. (Голка)
- Усіх обшиваю, сама одягу не маю. (Голка)
- Що лицюємо на всі боки, і нове воно щороку? (Грунт)
- Є в нас такий кінь, що під себе топче гній. (Жорна)
- Блищить, горить, по полю гуляє, всі квіти зрізає. (Коса)
- Ґуля щука в жнива в полі на широкому роздолі, а де вона повернеться, усе пада, усе гнеться. (Коса)
- Трави наїлася, зуби затупила, піску схопила і погострила. (Коса)
- Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в'яне. (Коса)
- Сам худ, а голова з пуд. (Молот)
- Із кінця колодочка, а на кінці гостре. (Ніж)
- З двох боків дощечки, а всередині злий тигр сидить. (Ножик складаний)
- Утрьох їдуть братці, верхи на конячці. (Пальці й олівець)
- П'ять овець стіжок під'їдає. (Пальцями прясти)
- Чотири грає, два танцює, один сидить і все чує. (Пара коней, віз, візник)
- Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує, нікому не дає. (Пилка)
- Зуби є, а рота немає. (Пилка)
- Зуби маю, а зубного болю не знаю. (Пилка)
- Їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб. (Пилка)
- Ой взялася кума за діло, зашуміло, загуділо. (Пилка)
- Теля рогате на зуби багате, не їсть, не п'є, тільки дерево жує. (Пилка)
- Швидко гризе, мало жує, сама не ковтає. (Пилка)
- Залізний низ у землю вріс, риє, копає, дзеркалом блищить. (Плуг)
- Мій брат комендант через землю пройшов, мішок грошей знайшов. (Плуг)
- Неживий, а землю риє. (Плуг)
- У землі було, у кузні кувалося, на полях розгулялося. (Плуг)
- Ходить полем, з краю в край, ріже чорний коровай. (Плуг)
- Ходить багатир по полю, верне землю собою. (Плуг)
- Шило-мотовило все поле сходило, додому вернулось. (Плуг)
- 3агадаю загадку, закину за грядку, нехай моя загадка до літа лежить. (Посів)
- Білий собака на воду бреше. (Прач)
- З дерева робилося, учневі згодилося. (Ручка до писання)
- Скунда скаче, ринда риє. (Свердло)
- Старий Свирид у лозі дере крупи на одній нозі. (Свердло)
- По полю повзе, траву гризе. (Сінокосарка)
- Влітку в полі, а зимою на гаку. (Серп)
- Кривеньке, маленьке, всеньке поле збігає і з женцями обідає. (Серп)
- Маленьке, кругленьке, все поле обійшло і назад прийшло. (Серп)
- Сутулий, горбатий, на гроші багатий. (Серп)
- Дерев'яний хвіст, залізний рот. (Сокира)
- Іде чоловік у ліс – дивиться в село, іде чоловік до села – дивиться в ліс. (Сокира)
- Кланяється, кланяється, а прийде додому— розляжеться. (Сокира)
- Ходить циган по долині та все «гуп-гуп». (Ступа)
- За гаєм-моргаєм суха Єва бреше. (Терниця)
- За лісом, за пралісом сухоребра сучка бреше. (Терниця)
- За горою кам'яною безчерева сучка гавка. (Терниця)
- Прийшла кума до куми, дай лопату поляпати та й піти. (Терниця)
- Собака без черева, а гавка. (Терниця)
- Стоїть сучка на подвір'ї, проти неба бреше. (Терниця)
- Суха Христя всі кості обламала. (Терниця)
- Нова посудина, а вся в дірках. (Тертушка)
- В огні народився, бензину напився і в полі з'явився. (Трактор)
- Іде кінь сталевий, гарчить, позаду низку плугів волочить. (Трактор)
- Кінь сталевий вівса не просить, але оре і косить. (Трактор)
- Кувалося, складалося, а на полі розгулялося. (Трактор)
- Металевий кінь у полі пасеться, де пройде – земля ореться. (Трактор)
- Мій брат Кіндрат по полю пройшов, мішок грошей знайшов. (Трактор)
- П'ять плугів одним волом орють. (Трактор)
- У землі було, на заводі кувалося, на колгоспних ланах розгулялося. (Трактор)
- Ходить силач, а за ним копач – добувають калач. (Трактор)
- Чорне, мале, все поле пройшло, багато дечого принесло. (Трактор)
- Що за диво пролетіло, поле зразу почорніло. (Трактор)
- Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики і дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)
- Летять гуси, дубові носи, кричать «то-то-ти, то-то-ти». (Ціп)
- Коли він потрібний, його викидають, коли ж не потрібний, його підіймають. (Ятір)
- Сімсот воріт, та один вхід. (Ятір)
- Хата не хата, вікон багато, є куди влізти, та нікуди вилізти. (Ятір)
Продукти
- Росте чотири дуби, поверх дубів сосна, посеред сосни коноплі, поверх конопель глина, на глині картопля, а в картоплі свиня бро-дить. (Борщ з м’ясом на столі, застеленому скатертиною)
- В піч покладу – мокне, на воду – сохне. (Віск)
- На вогні умре, на воді живе. (Віск)
- Що на вогні переться, а на воді сушиться? (Віск)
- Вона цариця, як водиця, хто її дуже поважає, того з ніг збиває. (Горілка)
- Стоїть будиночок, а в ньому зірочок без ліку ще й перстиночок. (Вощина)
- Цеп цепований, мур мурований, ще не вмер, а вже похований. (Вощина)
- За лісом, за пралісом бочка крові мокне, в кожній хаті її треба мати. (квас з буряка)
- Що з ложки протягнуло ніжки? (Локшина)
- Коло ями-ями сидять діди з киями. (Миска і ложки)
- Із торбинок тягнуть, а з чашечки п'ють. (Молоко)
- Маленьке озерце, а дна не видно. (Молоко в чашці)
- Не сіють, не жнуть, не печуть, не варять, а всі його їдять і без нього жити не можуть. (Молоко)
- Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)
- Із сорочки в світ приходить, а по світу голий ходить. (Сир у ворчику)
- В землю кидалося, на повітрі розгулялося, в печі гартувалося, запахом своїм всіх приваблює. (Хліб)
- Мене ріжуть, мучать, б'ють і на стіл кладуть. (Хліб)
- Не живу і не гуляю, а сім бід знаю і від ножа пропадаю. (Хліб)
- Ріжуть мене ножакою, б'ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб)
- Білий камінь у воді тане. (Цукор)
- Білий, як сніг, в пошані у всіх, до рота попав, там і пропав. (Цукор)
- На полі росло, в заводі було, а в рот попало. (Цукор)
- Стоїть пень черешень і в дірочку швень-швень. (Щильник і бджоли)
- Без дірки, без дна, повна діжечка вина. Вариш, два рази солиш, а їси – ще раз присолюєш. (Яйце)
- В одній діжці два тіста. (Яйце)
- В одному барильці два напиточки, нема кірочки, навіть дірочки. (Яйце)
- В одній бочці два сорти вина, калатай, наливай — і не сколотиш. (Яйце)
- Золота стінка, золотим соком повненька, хто зламає, той не складе. (Яйце)
- Кидаєш угору біле, а на землю падає жовте. (Яйце)
- Маленьке, кругленьке, з горища впало, нема таких ковалів, щоб його скували. (Яйце)
- Повна бочечка вина, до неї ключика нема. (Яйце)
- Пуд води, пуд їди, пуд солі, їстимеш – присолюватимеш. (Яйце)
Час
- Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат. (Рік, місяць, тиждень, день)
- Сім братів віком рівні, іменами різні. (Дні тижня)
- Летів птах на дванадцяти ногах та одно яйце зніс. (Рік, місяці)
- Стоїть дуб, на ньому дванадцять гілок, а на кожній гілці по чотири гілочки, а на них по сім жолудів. (Рік)
- Одне рядно сім баб тягне. (Тиждень)
- Що іде, не рухаючись з місця? (Час)
- Біжить, біжить, не оглядається. (Хвилинка)
Загадки-запитання
- На небі одно, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема. (Літера "Б")
- Що стоїть посеред Києва? (Літера "Є")
- Гора й долина, що між ними? (Літера "Й")
- Що посеред землі стоїть? (Літера "М")
- Що стоїть посередині Полтави? (Літера "Т")
- У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг? (Дві ноги мельника)
- На дереві сидів табун горобців, стрілець вистрілив, один упав. Скільки залишилося горобців? (Один, той що впав)
- Летів гурт голубів, і стояло три дуби; як сядуть по два – один дуб гуляє, як сядуть по одному – то дуба не вистачає. Скільки було голубів і дубів? (4 голуби і 3 дуби)
- Летіли гуси, а назустріч один: «Добридень, сто гусей. каже. «Нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та чверть стільки і ще й ти, то аж тоді буде сто». Скільки було гусей? (Тридцять шість)
- Сорок п'ят і сорок п'ят – скільки буде. (Вісімдесят)
- Ішло дві матері і дві дочки. Знайшли три яблука. Всім буде по одному. Як вони поділились? (Баба, дочка і внучка)
- Жило триста котів і один чоловік. Скільки було там ніг? (Дві)
- Сидять три коти, проти кожного кота сидить два коти, скільки всього котів? (Три)
- Возом їхали два батьки і два сини. Скільки їх було? (Троє)
- Сто кіп собак, скільки в них лап? (100Х60Х4=24000)
- Іде подорожній, а чоловік і жінка косять жито. Подорожній питає, хто косить жито, чи чоловік з жінкою, чи брат з сестрою. — Ні, це ні чоловік з жінкою, ні брат з сестрою, а його мати моїй матері за свекруху. (Батько з дочкою)
- Скільки шпиць треба у добре колесо? (Колесо справне)
- Що спершу треба зробити, лягаючи спати? (Сісти)
- Що було вчора, а буде завтра? (Сьогоднішній день)
- Чого не можна наздогнати? (Твоєї тіні)
- Чого на дорозі найбільше? (Ступнів)
- Без чого не можна викопати колодязь? (Без дна)
- Без чого хліба не спечеш? (Без шкуринки)
- Без чого хату не можна збудувати? (Без стуку)
- Хто має голову за все тіло важчу? (Безмін)
- Що дістане зубами потилицю? (Гребінець)
- Хто найбільший у світі чоловік? (Громада)
- Що існує на світі, в яке все влазить? (Голова)
- Яке поле не виореш? (Поле зошита)
- З якого полотна не можна пошити сорочки? (Із залізничного)
- Від чого у качки ноги червоні? (Від колін)
- Чого більше ніколи не можна побачити? (Вчорашнього дня)
- Якою косою не можна косити? (Дівочою)
- Що в землі не гине, а у воді не тоне? (Вугілля)
- Що за трава, що й сліпий знає? (Кропива)
- Що наймудріше на світі? (Правда)
- Хто тче без верстата й без рук? (Павук)
- Що буде з козою, як їй сім літ мине? (Піде 8-й)
- Яким гребінцем не можна розчесатись? (Півнячим)
- Якою бочкою по воду їдуть? (Порожньою)
- Чоловік їде у вагоні і йому сниться, що він сидить на підлозі, а дошки летять у безодню. Чоловік лишився на одній дошці, що йому треба зробити, щоб не впасти? (Прокинутись)
- Яку річку можна переломити? (Прут)
- По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять? (По річці)
- Що вночі горить, а вдень гасне? (Місяць)
- Який кінь, коли циган його миє? (Мокрий)
- Що тепліше одного кожуха? (Два кожухи)
- Що в людині найбистріше? (Думка)
- В яку бочку не можна налити води? (У повну)
- Що весь час ходить, а в хату не заходить? (Двері)
- Серед горба осел, з одного боку горба вогонь горить, з другого ліс густий, з третього глибоке озеро. Лісом піти – осел роги полама, вогнем – згорить, через озеро – не вміє плавати, утопиться. Куди ослові пройти? (Лісом, бо в нього рогів немає)
- На що борошно в млині падає? (На купку)
- Чи може страус себе птахом назвати? (Ні, бо він не може говорити)
- Де вода стоїть стовпом? (У склянці)
- В чому не можна провертіти дірку? (У воді)
- Чому поросята вниз дивляться? (Їм соромно, що мати свиня)
- Водій автомашини має дві сестри, але вони не мають брата. Як це може бути? (Водій-жінка)
- Який ключ літає? (Журавлиний)
- Коли дурень розумний? (Як мовчить)
- Що важче – пуд пір'я чи пуд заліза? (Однаково)
- З якої миски не можна наїстися? (З порожньої)
- Хто найчастіше оглядається? (Злодій)
- За що учень виходить з класу? (За двері)
- Якщо машина їде, яке в неї колесо не крутиться? (Запасне)
- Скільки картоплин у горщик улізе? (Картопля не лазить)
Загадки ХХІ століття
Народні загадки
- Брати і сестри одного віку мають хату невелику –
Не велика, не мала, та багато в ній тепла. (Рукавичка)
- А місяць грудень, на радість гуцульським людям,
землю сніжком присипле замерзле груддя. (Грудень)
- Їхав грудень у Вашківцях возом, віз мішок кукурудзи,
А з морозом – кригу снігу, а до криги – білу вазу. (місяць грудень).
- Ой місяць січень кличе Сторожинецького мороза,
А він злиться, злиться, морозить ворогам обличчя,
Щипає їх за носа І руки їм пече. (Січень).
- У місті Коломиї січень – ткач полотно тче біле-біле,
Тче, щоб землю в нарядну сукню одягти, як діву, що
Стелить з пуху заметілі, щоб посіви зберегти.
Одягає горянам шати срібні кожній дівці у дібрівці
Шапку з лиса чи кроля, пританцьовуючи дрібно
Українського гопака на морозі та на льду,
Ух, ух молодь гарту все дає. (Дід мороз)
- Дідусь Мороз?
Місяць питає
Чи взутий ти?
Ти, лютий, дми не дми
Дні стають ще довші
Зимний місяць, не лютуй,
Підкрути вуса, і курс на весну бери. (місяць лютий)
- Ой, тріщить мороз, лютує,
Сніжна баба – віхола танцює.
А ставок – вода у лід закута.
Що за місяць, діти? (Лютий)
- У Путилі...
Удень іду і вночі.
Не йду ж нікуди ідучи.
Я справно кажу
Ку-ку, ку-ку!
В потрібний час
Вам треба, знати. (Годинник)
- У Кіцмані говорять так:
Ніг немає, а ходжу,
Рота й звуку немає, а скажу:
Коли спати, коли рано встати,
Коли роботу починати. (Годинник).
- В Сторожинцях
Я й так, я й так,
А він все тік-так, тік-так,
А з місця ніяк. (Годинник)
- Скажу вам по секрету:
У всіх жителів Буковини є,
Не їсть, не п’є, а ходить і б’є. (Годинник)
- Кіцманська маленька хатка,
А в ній стучать коліщатка (Годинник)
- У Чернівцях на Ратуші
Усе життя ходить,
А з місця не сходить (Годинник).
- Я іду, іду, іду у Львові
Лік я часові веду
Іду, не спотикаюся
І день і ніч іду
Поки не зламаюся. (Годинник).
- Я у Львові цока, цока на стіні,
Не спізнись – гука мені.
Документи у руках у містера "Х"
Потяг тягне на Берлін. (Годинник).
- Іде років шістсот, но стоїть на місці,
У місті Чернівцях,
Лічить людський вік, від літ,
І не чоловік. (Годинник).
- Хтось в Глибоці говорить так:
Втік? Так.
Втік? Так.
Діти, що це? Хто це? (Годинник).
- Хто двічі родився
У місті Снятин Івано-Франківської області
В школі не вчиться, а в списках числиться
І рахунок знає, і читати букви має. (Буквар)
- У Хотині годинника не має,
А час знає. (Півень)
- У місті Одеса!
Йде вперед,
І не вертається (Час)
- Що йде в Криму,
Не рухаючись з місця (Годинник).
- У Владивостоці
І день і вночі
Крутиться, вертиться,
Нічого не боїться
І ходить весь вік по світі
Но не повертається
І не людина ... (Годинник)
- У Харькові говорять так:
Не собака, а на ланцюгу,
Не людина, не птах, а ходить ... (Годинник).
- Ох! Ох! Ох!
Не думає, не гадає,
А у Івано-Франківську
Хвостиком махає. (Годинник)
- Ми ходимо вночі в Криму,
Ходимо вдень у Києві,
А в Чернівцях нікуди не йдем. (Годинникові стрілки)
- У Москві і Санкт-Петербурзі
Дві сестри ідуть
Балакають, сміються і радіють
І нікуди не зайдуть. (Годинникові стрілки)
- Зубів багато маю,
Та нікого не кусаю,
Людям Хмельниччини на зуби попадаю (Кукурудза)
- Я на сонці сяю,
Родичів багато у Львові маю.
Гарбузова господиня
Діти й батьки знають
Хто я?... (Диня)
- Ниток тоненьких багато,
А в клубок не змотати. (Павутина)
- Голок багато, а жодною не шиє (Їжак)
- Ходить в Магадані, Анадирі тварина рогата
І на голові ліс росте (Лось)
- Воно одне було у Снятині
І всім воно нужне (Ім’я)
- В світі одна, для людини
Народженим дітям Снятина
Для долі і щастя
Всім потрібна вона (Батьківщина).
- Який рік триває тільки один день. (Новий Рік).
- Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр у містах, у селах
До усіх книжок доріжку
Прокладає нам ... (Буквар)
- Один великий в Київ тягне всіх малих за собою в Україні.
(Паровоз і вагони)
- Брат з братом, сусід з сусідом
Через дорогу живуть в Криму, а один одного не бачать. (Очі)
- Все життя один одного бачать,
Однакову відстань долають в Одесі
А випередити не можуть (Ноги)
- Двоє говорять,
Двоє дивляться,
Двоє слухають
січня року в Снятині. (Язик, рот, очі, вуха)
- Дев’ятсот чорно-білих сокалей в Харкові
На одній подушці сплять. (Соняшник.)
- Стоїть при довгій дорозі
На одній тоненькій нозі,
Кругла голова, та ще й мала,
А в ній чорна тьма в Дніпропетровську та Запоріжжі. (Мак)
- Зелена, вузлувата і листата,
А доспіє – головата
На нозі стоїть одній,
Сто сорочечок на ній у Херсоні. (Капуста)
- Тисяча братів одним поясом перев’язані у Хмельницьку. (Сніп)
- Між двох світил
Я посередині один
Но маю дві ніздрі (Ніс)
- Бігало два пси,
Позадирали носи в Івано-Франківську. (Сани)
- В одній діжці два тіста (Яйце)
- В місті Коломиї
Хто трьома зубами сіно й отаву зелену їсть? (Вила)
- Хто в один рік на Україні чотири рази переодягається (Земля)
- Чотири брати під одним дахом стоять,
Одним поясом підперезані. (Стіл)
- Штири тики, два патики,
В Тернополі, а сьоме помахайло (Корова)
- Має сім шкір, витискає сльози всім (Цибуля)
- Сім братів і в кожного одна сестра,
Скільки всіх сестер? (Одна)
- Хто в хату першим заходить? (Ключ)
- Дядько каже: "Заворчу, закричу під небеса полечу". (Вертоліт)
- Не бджола і не шміль,
А гудить коли летить (Літак)
- Цю найпершу в школі книжку
Знає кожен учень
До усіх наук
Прокладає дітям путь. (Буквар)
- Один пастух в Україні
Багато овець і кіз пасе. (Місяць і зірки)
- Брат з братом
На одній землі живуть
А один одного не бачать. (Очі)
- Все життя один одного обганяють,
Однакову відстань долають
В олімпійські ігри грають
А випередити не можуть. (Ноги)
- Тріщить, гуде летить.
Но не птиця,
Везе то вгору, то до низу
А не кінь. (Літак)
- Чудо птиця
Білий хвіст
Полетіла в простір... (Ракета)
- Привіт дядьку – Чорномор!
Тягнеш руку другу в океані
Чудо – велікан
Помагаєш будувати
Дом, державу нам (підводна лодка)
- Не питаю броду,
Лізу сміло я у воду
На всякій глибині
Вода до пояса мені (Теплохід)
- Стоїть “Лелека-птах”
І ловить новини нам (Антена)
- Висить німа,
Когось показує вона,
Говорить знаками письма,
Як ви думаєте:
Хто вона? (Газета)
- Не радіо, а говорить,
Не людина, а співає,
Не театр, а п’єсу грає,
в тім віконечку – кіно. (Телевізор)
- Через “Х” проходить в “У”
І назад тримає шлях.
"Х" не видно й "У" теж
Ми без них – вони без нас (Тінь)
- Сіли на сторінки
Братики й сестрички
Назвіть нас поіменно. (Букви)
- На одній нозі стоїть
Головою вертить
І показує країни,
Гори, ріки, океани...(Глобус)
- Зерно науки збирала
Розуму дітей навчала (Книга)
- Стоїть Зелений дім
Хто до нього постучиться
І до нього увійде
Розуму навчиться (Школа)
- Ой-йой
Щось болить.
Хто лікує?
Кормить медом
Поїть чаєм. (Лікар)
- Одною рукою – всіх зустрічаю,
Другою рукою – всіх проваджаю. (Двері)
- Ходжу вліво, ходжу вправо
А до хати не заходжу...(Двері)
- Голова вогнем горить
Тіло тає....
І згорає... (Свічка)
- Я побачив свій портрет,
Відійшов – і счез портрет (Дзеркало)
- Зимою розвернувся,
А літом звернувся (Шарф)
- Із липи зроблена,
А у руках співає й плаче. (Сопілка)
- А за що біднягу б’ють
А за то, що він надутий (М’яч)
- Мамо! Мамо!
Скільки не їдь, не ходи,
Кінця тобі не знайти. (Земля)
- Брати гомонять між собою!
Я і хмара, і туман,
Я і річка й океан,
Я біжу й літаю
Й скляною я теж буваю! (Вода, воздух)
- У воді не горить
І в Пруту не тоне (Лід)
- Зимою біле,
Весною чорне,
Літом зелене,
Осінню кольорове (Поле)
- Зимою й літом
Однаковим цвітом (Сосна, Ялинка)
- Очі чорні, великі маю
Уночі літаю й граю
У день відпочиваю. (Сова)
- Літає.....
Вертиться, скрекоче,
Цілий день хлопоче... (Сорока)
- На дворі переполох
З неба падає білий горох. (Град)
- Гуляє, свище в полі
Та не кінь.
Літає на волі,
Та не птиця (Вітер)
- З гілок в річку Прут падає,
Не тоне, а плаває... (Осінній листок)
- Стоять козаки та козачки...
На них білі ковпачки... (На пнях сніг)
- Уродилась я на славу,
Зелено-синя...
Голова уся кудрява. (Капуста)
- Виросла на рідній грядці
Куди не прийду,
Всіх до сліз доведу. (Цибуля)
- Ми по колу України, Росії, Білорусії, Швейцарії, Польщі
А також Болгарії, Греції, Румунії
Не забули про ...
Ми по колу землі
День за днем
Із сестрами і братами
Йдем та йдем,
Щоб народу підказати
Чи не час вже спати. (Стрілки годинника)
- Один брат заліз високо на Марс
Говори?
А число в календарі назви! (Місяць)
- Висить в небі зірка
Кожного дня кудись зникає
А на початку нового року
Знову появляється. (Відривний календар)
- Високо стоїть
Ярко сяє,
Одне око має. (Сонце)
- січня року
Двоє говорять
Двоє дивляться
Двоє слухають (Язик, рот, очі, вуха)
- У бочечки біленької
Сучка ні одненького,
Ані обучика, ні дна, немає
Ой, хоч би клепочка одна? (Яйце)
- Дев’ятсот чорно-білих соколят
На одній подушці сплять
І у Швеції, і на Україні
І на всій землі. (Соняшник)
- Стоїть при дорозі Іван
На одній тоненькій нозі,
Кругла голова, та ще й мала,
А в ній чорна тьма. (Мак)
- Зелена, вузловата і листата,
А доспіє – головата
На нозі стоїть одній
Сто сорочок вишитих на ній
Українські, російські, білоруські
Румунські, молдавські, грецькі. (Капуста)
- Тисяча братів, і два брати
Одним поясом перев’язані. (Сніп)
- Стоїть і хитається
Одним вікном пишається
І одна ж та хатина в Чернівцях
Роботяща в ній родина
По квітках усі літають,
Мед пахучий добувають. (Бджоли і вулик)
- У м’якій зеленій Буковинській кроватці
В лісі під одіяльцем
За ніч виріс швиденько
Чобітки Олександр одів
І шапку на голові має
А нікого не вітає. (Гриб)
- Два озера, дві посудини
На одній відстані розположені. (Відра та коромислі)
- На кораблі в морі
Сто два брата –
Всі в один ряд
Зв’язані стоять. (Паркан)
- Між двох світил
Я посередині один
Маю дві дiрки. (Ніс)
- Два береги ріки Прут з’єднав собою
По спині мчать туди-сюди
Або як кажуть на Буковині
Вперед-назад
Вози, машини, поїзди. (Міст)
- Два брати один на одного дивляться
З лівого і з правого боку Дніпра
А ніколи не зійдуться. (Береги)
- Одна жінка – мати життя дала
А друга щастя вкрала
По п’ять синів –
Залишилось у кожної матері
І всі на одне ім’я. (Пальці на ногах і руках)
- Дві тіні синів на Буковині народилися
Хоч в школі разом не вчилися
А кожну годину називають. (Півні)
- В одній діжці
Двоє очей. (Яйце)
- Хто трьома оставшими зубами
Сіно й отаву зелену їсть? (Вила)
- Хто в один рік
Чотири рази в світі переодягається? (Земля)
- Чотири брати,
Два брати,
Один брат
Під одним дахом стоять,
Одним поясом підперезані. (Стіл)
- П’ять братів живуть у хаті,
Кожен має по кімнаті. (Рукавичка)
- Сидить Світлана
У семи кожушинах,
Хто її роздягає,
Той сльози проливає. (Цибуля)
- Один брат
Сім братів
І в кожного одна сестра
Скільки всіх сестер? (Одна)
- Вісім ніг, вісім рук
Вишивають шовком круг
Мух запрошують на торг
Ой, купуйте, мухи, шовк! (Павук)
- Хто перший у хату заходить? (Ключі)
- Чи не скажеш "донечко"
Що це за віконечко,
А там – друга "донечка"
Ой, які ви схожі. (Дзеркало)
- Один братик ллє
Другий чисту воду п’є,
Мати рушник дає. (Дощ, земля, пшениця)
- Сестричко, ти знаєш?
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
- Скільки пам’ятаю
Кожен день імена
Батька, дядька, брата, сина
Повторяю. (День, ніч)
- Швидко в небі пропливає
Обганяє птичий літ
Брат мій рідний управляє
Що це діти? (Літак)
- Простір має океанний
Хмар торкається крилом
Повертає над лісами і полями
Відливає серебром. (Літак)
- Він гуде і креси синьо-білим
І малює білім-білим
На папері голубім
Над моєю головою
Пролітає птах
Що це сину?
Це ... (Літак)
- Фур-фур
Гур-гур
Кричить залізна птиця
Полечу до неба я!
Діти, як зовуть мене? (Літак)
- Під водою кит живе
Кит залізний тоже
День і ніч не спить
Мир земний нам зберігає. (Підводна лодка)
- Якщо хочеш в птицю
можеш превратиться? (Яйце)
- Кругом вода
І з водою теж біда.
Хто знає,
Де це буває? (Море, океан)
- І день спить на ній подушка,
А в ночі Сашко й Андрюшка. (Ліжко)
- Баба зібгана в дугу,
Літом й осінню
Ходить на лугу
А зимою віддихає на стіні. (Коса)
- Маленький, горбатий
Літом і осінню
По полю скакав
Додому прибіг
І у сінях ліг. (Серп)
- Голова вогнем горить
Тіло тає
І згорає. (Свічка)
- Сплять в садочку смірно діточки
У фанерному будинку
У сонь, у тіхонь
В головах вогонь. (Сірники)
- В дерев’яному будинку
Проживають гномики
Всі такі добряки
Роздають всім вогники. (Сірники)
- Чотири братця у Вижниці
Під одним дахом живуть,
Одним поясом підпоясані. (Стіл)
- У вогні не горить
І в річці Прут не тоне. (Лід)
- В чорно-білому сарафані
Стоїть на поляні
Летіли синиці
Сіли на сиві косиці. (Береза)
- Мої сини, богатирі стоять богаті
Пригощають всіх дітей:
Марійці – ожину,
Софійці – калину,
Ганні – голубіку,
Олександру – суницю,
Андрійку – лісові горішки,
Миколі – малину. (Ліс)
- Дім для всіх стоїть відкритий
Він господнім дахом критий
Заходи в зелений дім, -
Чудеса побачиш в нім! (Ліс)
- Діти добу переплутали
У день – сплять
В ночі – гуляють
Чи добре вони поступають? (Сова)
- Дванадцять братів
По різному називаються
І різними справами займаються
Про старшого сина Олександра
Все дізнаються. (Місяці року)
- Кажу сину:
“Чудо – птиця
Білий хвіст
Полетіла в простір” (Ракета)
- Він не льотчик, не пілот,
І веде не самольот,
А велику ... (Ракету)
- Ніч і день
Говорять діти:
“Отче наш ...”
Кругом Землі
Тінь біжить моя
У небесну простір
Вибрав я дорогу
Чути гуркіт, шум Вселенний
Не спізнись, говорю я. (Супутник)
- День і ніч стоїть
На одній нозі на дасі
Місіс “Х” – це є чудо – око
Все побачить, все почує,
Всім поділиться зі мною
А звуть її ... (Антена)
- Стоїть “лелека – птах”
І ловить новини для нас. (Антена)
- У Києві, Мінську й Москві,
Вашингтоні, Лондоні, Берліні,
Стамбулі, Афінах, Парижі
Все почує, все говорить
Там де хоче заночує
Час він знає
І новини об’являє. (Радіо)
- Через поле, ліс і гай
Біжить зайчик побігай
Він біжить по проводам –
Скаже тут, а чути там. (Телефон)
- Гітара грає
Музика звучить другим голосом
Через всю країну.
Далеко, далеко
Через весь світ
Пливе, пливе
Немов в океані
Одне за одним словечко
Розмова, сміх і радість
Поєднали нас. (Телефон)
- Через “Х” проходить в “У”
І назад тримає шлях.
“Х” не видно й “У” теж
Ми без них – вони без нас. (“Сонячні зайчики”)
- На сторінках букваря
Тридцять три богатиря.
Гноми – мудреці
Знає кожен учень. (Алфавіт)
- В шкільній сумці спряталась,
Як ти вчишся розкажу:
Мамі й татові. (Щоденник)
- Я фігура не велика
Крапка піді мною.
Запитати зберешся
Так без мене не обійдешся? (Знак питання)
- Довгий Іван
Кольоровий чи простий,
Бігав, скакав по доріжці
Його сліди, то – праця. (Олівці)
- Зерно науки збирала
Розуму дітей навчала. (Книга)
- Не саджанці, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина,
А знаками письма розповідає. (Книга)
- Сорока-білобока
По зеленому полю скакала,
Сліди за собою залишала. (Крейда)
- Стоїть хатка із каміння,
То холодна, то гаряча. (Пічка)
- Каже син до матері: “На п’яти проводах
Віддихає стая птах”. (Ноти)
- Його пинають,
А він не плаче.
Його кидають
Він сміється, вперед скаче. (М’яч)
|
