Карнаухова Ганна Миколаївна, Карнаухов Андрій Геннадійович. Історія загадки. Чернівці, 2006

Цей збірник загадок призначається для масового читання учнів середніх загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, студентів вищих навчальних закладів, учителів, вихователів, батьків

   Андрій та Ганна Карнаухови

Україна ХХІ століття – одна з найбільших країн Європи, яка за чисельністю населення посідає шосте місце на континенті.

З історії нашої держави знаємо: ІІ ст. до н.е. – поява слов’ян, а до того тут жили кіммерійці, скіфи, сармати, існували грецькі колонії. ІХ ст. – розбудувалася і розвивалася Київська Русь. 988 році введено християнство. 1240 році – монголо-татарська навала зруйнувала Київ. ХІV-ХVІІІ ст. – об’єкт боротьби Литви, Польщі, Туреччини і Росії. ХVІ-ХVІІІ ст. – існування Запорізької Січі. 1795-1917 роках – у складі Російської імперії і Австро-Угорщини. 1922-1991 роки – у складі Радянського Союзу, Українська радянська соціалістична республіка. 1939, 1940, 1945 роки – возз’єднання західних областей, Північна Буковина, Ізмаїльщини, Закарпатської України. 1991 рік – проголошення незалежності.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом.

Українці належать до слов’янської групи індоєвропейської етнолінгвістичної сім’ї. Вони являють собою сталу спільність людей, яка історично сформувалася на певній території і зберегла відносини стабільні особливості культури та психології, а також етнічну самосвідомість.

Важливою складовою історико-українського народознавства є наука про народну творчість – фольклористика.

У контексті всього фольклорного фонду розвивається параміографія, тобто цикл, надкоротких жанрів, які в образній формі відбивали найсуттєвіші сторони психолого-історичного середовища, суспільних і родинних взаємин. До паремійного фонду українського народу відносять загадки.

Що таке загадка? ()

Це питання, вислів або вірш, що вимагає розкриття, відгадки. Загадки мають свою історію. Вони виникли в умовах розвитку людського суспільства, коли людина не розуміла всіх явищ природи. В народі говорять, що з одного боку звичка давати речам дві назви ¬– пряму та умовну, а з другого, допитлива спостережливість, що схоплювала найхарактерніші ознаки предметів, створили ту високу образність загадок, що цікавить нас сьогодні.

Оскільки люди вірили в магічну силу природи і слова, то й загадкам надавалась чарівна сила. Загадки характеризуються стислістю, малослівністю, здебільшого ритмічною мовою.

Найпростіший вид загадки – це питання.

Так, при складанні загадки найчастіше використовуються зорові та звукові уявлення, порівняння. Так ми бачимо яскраві асоціації за подібністю, тобто паралелізми та персоніфікації, і складають ту метафоричність, що властива всім загадкам.

Разом з іншими жанрами історично-українськими і світового фольклору загадки мають велике пізнавально-пошукове та морально-естетичне виховне значення.

Мовна синтаксична і стилістична довершеність загадок збагачує словниковий запас, привчає дитину до рідного слова, розвиває почуття прекрасного.

Загадки сприяють умінню спостерігати, порівнювати явища, характеризувати їх основними ознаками чи властивостями.

Розгадування загадок тренує розум, розвиває увагу, пам'ять, вдумливість і дає велике задоволення, коли знайдено розгадку.

Слід сказати і про переосмислення загадок. Загадка пройшла довгий шлях – від доісторичних часів до сучасної українсько-демократичної доби ХХІ століття. Переосмисленню піддалися не лише окремі слова, але й окремі фразеологічні звороти як, наприклад, загадки: 1. "... що за диво полетіло, а за ним голуба нитка згоріла? () (літак). 2. "... в землі було, в заводі кувалося на ланах розгулялося? () (комбайн).

Поряд з казками, прислів’ями, загадки – невичерпне історичне джерело народної мудрості та поетичної творчості.

У давнину загадка мала певне значення в родовій та державній дипломатії, служила засобом мудрості, передачі знань та досвіду.

Згодом у багатьох народів світу загадка стало служити засобом розваг молоді на сходах у вечері, своєрідною розумовою грою, змаганням у кмітливості.

На Україні та Буковині здавна існував звичай загадувати загадки – на вечорницях, весіллі, проводах хлопців до служби в армії, вдома. Вмінню відгадувати загадки в давні історичні періоди надавалося великого значення – воно було ознакою, мірою мудрості і розуму.

Наприклад, в Київській Русі в ІХ-ХІІ столітті широко користувалися загадками державні діячі та дипломати. Особливого значення набули загадки при виконанні певних обрядів: вдале відгадування віщувало добрий врожай, гарне полювання, щасливу риболовлю, вдале одруження.

Народні загадки Хотинського, Путильського, Вижницького, Сторожинецького, Глибоцького, Кіцманського районів в цілому Чернівецької області не тільки розвивають та розповідають про культуру цих регіонів, а й інформують про час розвитку людей Західної України, а й усьому світі.

Наприклад, у історії древніх грецьких міфів дізнаємося про чудовисько народжене Тнофоном і Єхидною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крилами птаха. Сфінкс знаходився на горі біля міста Фіви, загадувала перехожим загадки: “Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а у вечері на трьох”. Тих, хто не відгадав, Сфінкс убивав.

У ХІХ столітті загадка існувала у всіх народів, була запроваджена в історично-літературну навчальну програму. Це стало фактом визнання її психолого-історичної цінності.

Серед дидактичних засобів загадка посідає значне місце в дошкільній і шкільній педагогіці, де вона розглядається як засіб розвитку навчання, виховання.

Загадка – логічне завдання, де дається характеристика предмета чи явища, а сам предмет не називається. Відгадати загадку – значить на основі вказаних у загадці ознак визначити предмет, тобто розв’язати логічне завдання.

Основне значення загадки – перевірити спостережливість, допитливість, кмітливість людини, оцінити її знання.

Діти різного віку люблять загадувати і відгадувати різні народні загадки. Загадки розвивають процес мислення – аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, привчають до самостійності мислення, розвивають такі якості розуму, як кмітливість.

Цей збірник загадок призначається для масового читання – батьків, вихователів, учителів, студентів учбових закладів, учнів, дітей різного віку.

Загадки - відгадки
Природа
Рослини
Тварини
Людина
Будівля