Середа, 21.01.2026, 18:40
Вітаю Вас Гість | RSS

Ганна Карнаухова

Каталог статей


Навчальна програма курсу « Історично – правові пам’ятки культури України »
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма з історії правознавства розроблена на основі положень Державного стандарту Базової і повної середньої освіти , згідно з яким історично - правова освіта, є складовою освітньою галуззю історії, філософії та суспільствознавства.

Мета навчальної дисципліни: формування у слухачів БМАНУМ секцій «історії» та «філософії» історично- правової культури України в її різноманітних проявах, історично-правових джерел , історично-правових нормативах, правовій свідомості, правовій поведінці через формування системи правових понять і основних концепцій існування права і держави.

З метою наближення юридичної підготовки дітей до практики формування правової держави в Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності та вивчення навчальної дисципліни « Найдавніші пам’ятки правової культури України », як важливий елемент національної культури. Навчання розпочинається з теми «Звичаєве право», а потім вивчаються теми «найдавніших пам’яток правової культури України ».

Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок слухачів БМАНУМ.

Завдання курсу :

  • - засвоєння слухачами знань про державу і право, розуміння та усвідомлення їх в певній системі тісного зв’язку між історично - правовими знаннями і суспільними відносинами, розуміння системи загальнолюдських принципів і цінностей, відображених у правових пам’ятках та Конституції, законах України, правовій системи в цілому ;
  • розвиток в слухачів розуміння цінності власної особистості і цінності інших людей;
  • впевненості у собі, своїх вчинках та взаємовідносинах. Терпимість й толерантність щодо інших, власного почуття свободи,рівності,справедливості;
  • виховувати в учнів БМАНУМ поваги та виконання Закону, поваги до людської гідності, розуміння зв’язку між правами і обов’язками людини і громадянина.

Студент БМАНУМ має знати, уміти :

  • засвоїти способи отримання та обробки правової інформації з історично-правових джерел України;
  • орієнтуватись у системі законодавства та вміти використовувати нормативно правові акти ;
  • визначити суть та пояснювати зміст юридичного документу історично-правових пам’яток України / та шляхи його застосування;
  • використовувати знання з правознавства при аналізі та правовому розв’язанні конкретних ситуацій ;
  • на матеріалі курсу : міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати,критично мислити,аргументувати думку, визначити та обирати альтернативне рішення і підходи;
  • активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті країни, впливати на державну політику.;
  • вільно оперувати в усній та письмовій мові юридичними поняттями у сфері правової науки.

    Міжпредметні зв’язки :

    Найважливіші пам’ятки правової культури України належить до циклу теоретичних юридичних дисциплін і тісно пов’язані з такими навчальними дисциплінами як історія права, філософія права, соціологія права, методологія юридичних наук, конституційним правом України та конституційним правом зарубіжних країн.

    Найважливіші пам’ятки правової культури України - основа для вивчення галузевих та міжгалузевих юридичних дисциплін.

    ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

    № п /п ТЕМА ЗАНЯТЬ кількість годин
    теоретичні практичні Всього
    1Вступ до курсу »Історично-правові пам’ятки України»11
    2Правові пам’ятки як важливий елемент національної культури, їх історичне значення. Звичаєве право. 11
    3 «Руська Правда»22
    4Литовські статути: 1529 ; 1566 ;1588 .22
    5Магдебурзьке право в Україні. 11
    6 «Березневі Статті » Богдана Хмельницького / 1654 р. /22
    7Конституція Пилипа Орлика :1710 р.11
    8Права, за якими судиться малоросійський народ22
    9Універсали Української Центральної Ради 22
    10Конституційні акти Центральної Ради, Гетьманату, Директорії і ЗУНР2 2
    11Конституції Радянської України:1919 р., 1929 р., 1937 р., 1978 р.22
    12Правові пам’ятки сучасної доби :
    Декларація про державний суверенітет України /16.07.1990 р./; Акт проголошення незалежності України / 24.08.1991 р ./
    22
    13Конституція України / 28.06.1996 р. /22
    14Узагальнення знань з курсу
    «Історично - правові пам’ятки України » Підсумкове тестування
    22
    всього34434

    ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ

    Тема 1. Вступ до курсу «Історично - правові пам’ятки України».

    Об’єкт, та завдання курсу. Предмет історично - правових пам’яток. Методологія юридичної науки : основні підходи, методи, принципи, концепції та парадигми .

    Тема 2. Правові пам’ятки як важливий елемент національної культури, їх історичне значення.

    Правова культура – складова загальної культури, суспільства. Ознаки цивілізованості й гуманності між особою і державою. Рівень правової багатовікової культури українського народу. Створення нормативно – правових документів в різні історичні епохи з різними політичними намірами. Історично - правові пам’ятки в системі історичних і юридичних наук. Звичаєве право. Поняття та ознаки звичаєвого права. Перші правові кодекси – систематизовані офіційним викладом давніх правових звичаїв. «з. п.» - обов’язкові до виконання правила поведінки (звичаї) загального характеру, санкціоновані й забезпечуються державою . з. п. поширене у рабовласницьких і феодальних державах. Козацьке з.п. у сфері сімейних і майнових відносинах, яке діяло до ХI - Х ст.. у волостях (селах) і повітах (районах). Праці : Єфименко П.С.,Єфименко О.Я.,Левицький О.Я.,Кістяківський О.Ф., Чубинський П.П. – аналіз правових звичаїв українського народу, порівняння їх зі звичаєвим правом інших країн.

    Тема 3. «Руська Правда ».

    «Руська Правда» - збірник норм давньоруського права ХI – ХII століть. Джерело правової системи Київської Русі. Три редакції: Коротка, Розширена, Скорочена. Етапи розвитку феодалізму на українських землях – пам’ятка феодального права. Закріплення норм звичаєвого права, обмеження феодальної сваволі, захищеність інтересів і власність феодалів, створення умов для закабалення феодального залежного населення. Автор Я. Мудрий. « Р.П.» написана у 1016 р., інші джерела -1036 р. «Правда Ярославичів» 1072 р.- завершення правового оформлення феодальних відносин.

    Тема 4. Литовські статути / 1529 ; 1566 ; 1588 /

    Литовські статути – кодекси феодального права Великого князівства литовського, що були чинними на українських землях. Три Л .с.: 1529 р.- Старий, 1566 р – Волинський, 1588 р. – Новий. Л. с. - використання при складанні правових джерел : Соборне уложення. «Права, за якими судиться малоросійський народ », «Суд і розправа» - 1750 р.

    Тема 5. Магдебурзьке право.

    Магдебурзьке право – феодальне міське право. Звільнення міст від централізованого управління і суду феодалів, створення організованого самоврядування.

    Термін «м. п.» - походить від німецького міста Магдебурга. Виникнення у ХIII ст./. Встановлення порядку виборів, функції й повноваження органів міського самоврядування, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювання питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало види покарання за різні злочини .

    Одержання статусу «м. п.» від литовських князів, польських королів,російських царів, а також українських гетьманів. Перше в Україні м. п. одержали міста Галицько-Волинського князівства / м.Санок-1339 р.; Львів-1356 р.; Київ -1494-1497 р.р. та інші.

    Тема 6. «Березневі Статті » Богдана Хмельницького / 1654 р. /

    «Б.С» - найважливіший правовий документ в історії України, юридичне закріплення рішення Переяславської Ради і визначено автономне політичне й правове становище України у складі Російської держави. Акт створено в березні 1654 р.

    Тема 7. Конституція Пилипа Орлика / 1710 р. /

    «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького» - пам’ятка української козацької доби, визначний правовий документ України ХVIII ст. Правовий документ - договір між козаками і новообраним після смерті Мазепи емігрантським гетьманом Пилипом Орликом щодо майбутнього державного ладу України. Правовий акт - подібний до європейських конституцій, укладався не між гетьманом і монархом - протектором української держави, а між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу. Проте реальної сили на території України так і не набула й назавжди лишилася в історії тільки як оригінальна правова пам’ятка, своєрідна юридична платформа «мазепинського руху».

    Тема 8. «Права, за якими судиться малоросійський народ»

    Збірник норм феодального права (1743 р.) - складався з адміністративного, цивільного, кримінального і процесуального право. Провідна ідея – захист феодального ладу, юридичне закріплення панівного становища нової української еліти. Проект збірника поданий на затвердження Сенату через обмеження автономії України офіційної чинності не набув, хоча застосовувався на практиці. Збірник, як кодифікація чинного права дає уявлення про право Гетьманщини, про високу правову культуру наших пращурів.

    Тема 9. Універсали Української Центральної Ради

    Універсал – акт програмного характеру. Визначення завдання новоствореної Української Народної Республіки, її уряду та народу.

    Перший Універсал (23 червня 1917 р.) оголошення національно – державну автономію, затвердження скликання українського сейму.

    Другий Універсал (16 липня 1917 р.) - запрошення до складу ЦР представників інших народностей , пропозиція відкласти питання про автономію України до скликання загальноросійських Установчих зборів.

    Третій Універсал (20 листопада 1917 р.) проголошення УНР в складі Росії, скасування поміщицького землеволодіння, ствердження впровадження 8 – годинного робочого дня, встановлення державного контролю над виробництвом, скликання Українських Установчих зборів.

    Четвертий Універсал (22 січня 1918 р.) проголошення України самостійною незалежною державою. У ЦР універсал має більше політичного, ніж юридичного значення.

    Універсали УНР в історії вітчизняного права є свідченням волелюбного духу українського народу, прагнення до незалежності.

    Тема 10. Конституційні акти Центральної Ради, Гетьманату, Директорії і ЗУНР

    Конституційний устрій України протягом 1917-1920 р.р. Конституція УНР,затверджена ЦР 28.04.1918 р. Україна проголошена державою, влада походить від народу. Вищими органами влади в державі мали стати Всенародні збори, Рада Народних Міністрів і Генеральний Суд.

    Гетьманський переворот Павла Скоропадського. Прийняття Грамоти до всього українського народу і Законів про тимчасовий державний устрій України /29.04.1918 р. /. Україна стала називатися Українською Державою.

    Директорія свої конституційні акти затвердила 12.11.1920 р. : Закони про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР та Закон про Державну Народну Раду УНР. Вищим законодавчим органом держави до скликання Парламенту проголошувалася Державна Народна Рада. Виконавча влада мала здійснювати Рада Народних Міністрів. Над цими двома органами стояла Директорія УНР/одноосібний Голова директорії(ним вважався С.Петлюра). Розроблено кілька проектів Конституції УНР/ вони не були затверджені /, а також розроблено кілька проектів Конституції ЗУНР/ не реалізовано/.

    Тема 11. Конституції Радянської України / 1919 р.,1929 р., 1937 р., 1978 р.

    Конституція – Основний Закон , що визначає її державний , суспільний лад, правову систему, проголошує і закріплює основні права й обов’язки громадян, окреслює компетенції й повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади.

    На Україні прийнято чотири конституції / радянський період : 1919 р.,1929 р., 1937 р., 1978 р.

    Проголошувалося народовладдя, об’єднання всієї повноти влади в руках Рад у Центрі, на місцях, закріплювали демократичні права, відміна приватної власності.

    Конституція УРСР 1978 р. офіційно узаконено керівну роль Комуністичної Партії.

    Тема 12. Правові пам’ятки сучасної доби :

    Декларація про державний суверенітет України / 16.07.1990 р./

    Декларація - / заява, повідомлення / документ, в якому держава урочисто проголошує програму своїх дій. Внутрішня,зовнішня політика держава. Декларація про державний суверенітет України / 16.07.1990 р./ Проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

    Тема 13. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

    Продовження тисячолітньої традиції державотворення в Україні. Право на самовизначення, передбаченого статутом ООН ,іншими міжнародними – правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошення незалежності України та створення самостійної Української держави – України. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Акт набирає чинності з моменту його схвалення.

    Тема 14.Конституція України – Основний Закон держави / 28.06.2013 р.

    Загальна характеристика Конституції України .Структура Конституції України. Визначення основи суспільного і політичного ладу, правове становище людини й громадянина,структура та організація діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Державна символіка. Найважливіші державні питання її функції.

    ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

    слухачі повинні знати :

    • основні способи отримання та обробки правової інформації з історично-правових джерел України;
    • орієнтуватись у системі законодавства та вміти використовувати нормативно правові акти ;
    • визначити суть та пояснювати зміст юридичного документу історично-правових пам’яток України та шляхи його застосування;
    • використовувати знання з правознавства при аналізі та правовому розв’язанні конкретних правових ситуацій ;
    • згідно історично-правових пам’яток порівнювати недемократичний та демократичний державно-правові режими;

    слухачі повинні вміти :

    • на матеріалі курсу : міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, аргументувати думку, визначити та обирати альтернативне рішення і підходи;
    • активно та свідомо приймати участь у суспільно-політичному житті країни, впливати на державну політику.;
    • вільно оперувати в усній та письмовій мові юридичними поняттями у сфері правової науки;
    • характеризувати правові пам’ятки держави, порівнювати правові відносини між людьми різних груп у певному суспільстві в різний період.

    Mіжпредметні зв’язки:

    Найважливіші пам’ятки правової культури України належить до циклу теоретичних юридичних дисциплін і тісно пов’язані з такими навчальними дисциплінами як історія права, філософія права, соціологія права, методологія юридичних наук, конституційним правом України та конституційним правом зарубіжних країн.

    Найважливіші пам’ятки правової культури України - основа для вивчення галузевих та міжгалузевих юридичних дисциплін.

    ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ
    1.Історично-політична карта світу;
    2.Історична карта України;
    3.Історичні карти з найдавніших часів до сучасної доби України;
    4.Мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер;
    5.Історія України /Атлас-хрестоматія-Київ-2004;
    6.Портрети державних діячів України;
    7.Електронний запис / витримки найдавніших правових пам’яток України.

    СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1.Історія держави і права України . - Іванов В. М /Історія держави і права України / Ч.13. Грушевський М. Історія України - Руси, тт. II і III. Л. 1905;
    2. Лащенко Р. Лекції по історії укр. права, ч. І. Княжа доба. УВУ. Прага 1923; 5.Борисенок С. Карний зміст потока Руської Правди. Праці комісії для виучення іст. зах.-руського та укр. права ВУАН, випуск І. К. 1925;
    3.Кузьминець О. Історія держави і права України, Київ. 2000
    4.Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. Київ: Генеза, 1993.
    5. Статут Вялікага княства Літоўскага 1566 года. -Мінск, 2003. - С.35-263. За виданням 1855 року.
    6.«Статті Б. Хмельницького» - з праці М.Грушевського «Історія України-Руси»
    7. Березневі статті 1654 р.- з Енциклопедії історії України.

    Укладач :

    Карнаухова Ганна Миколаївна: викладач суспільно – гуманітарних наук вищої категорії, вчитель – методист історії, методист БМАНУМ.

    Рецензенти :

    Гуйванюк Микола Романович : кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

  • Категорія: Мої статті | Додав: Lan64 (25.01.2021)
    Переглядів: 231 | Рейтинг: 2.0/1
    Всього коментарів: 0
    avatar




    Меню сайту

    Категорії розділу

    Вхід на сайт
    Пошук
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Друзі сайту