Українсько - гуцульський говір (східнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя.

Поширений у східній частині Закарпаття (Рахівський район), західній частині Чернівецької області (Вижницький, Путильський райони), південно-західних районах Івано-Франківської області (Верховинський, Коломийський, Косівський і Надвірнянський райони), у північних районах Сучавського повіту Румунії.

Гуцульський говір межує на заході з закарпатським, на півночі — з бойківським і наддністрянським, на сході — з покутсько-буковинським говорами, на півдні — з північно-румунськими говірками. Західну межу гуцульського говору окреслює Карпатський хребет, північно-східна збігається з давньою межею Перемиської землі; східна — невиразна і засвідчує тісний зв’язок гуцульського говору з покутсько-буковинським говором.

Центр гуцульського говору утворюють говірки верхів’їв річок Прут, Черемош, Пугала. У складі гуцульського говору виділяється кілька зон з властивими їм ознаками, хоча у важливіших рисах він становить єдність.

Територіально цей говір накладається на етнографічний район Гуцульщину, співвідносний з етнографічною групою українців.

ГУЦУЛЬСЬКИЙ ГОВIР — один iз говорiв пiвденно захiдного нарiччя, має багато спiльних рис iз надпрутським i надднiстрянським говором. Це схiднокарпатськi говiрки iз центром бiля Жаб'я над Черемошем. Свою назву говiрки одержали вiд найменування етнiчноï групи гуцулiв.

Найбiльш характерними ознаками є

• вживання [е], [i] пiсля пом'якшених приголосних, напр.: йек, иiн'iс'кне (щастя) ,
• перехiд [д'], [т'] в [Г'], [к'], напр .: г'iти (дiти), к'iсто (тiсто)
• вживання таких форм дiєслова бути, як сми, бих: ходиу сми (я ходив), йа бих показау,
• м'якi [ж'], [ч'], [ш'], [р'], напр., ш'епка (шапка), душ'а (душа) та iнші…

Слова з говірок ( місцевий діалект) на території Чернівецької області (тлумачення слів українською та російською мовами) досліджено - записано на протязі більше двадцяти років і укладено Карнауховою Ганною Миколаївною - Історик. Викладач вищої категорії історії та суспільно - гуманітарних наук. Вчитель-методист

а єк – а як – как

алярмо - швидко, негайно, терміново - быстро, сиюминутно, срочно

арнаути - охоронці порядку в період молдавського панування - охрана порядку молдавського периоду

аркан - гуцульський танець - гуцульськый танец

андрути - вафлі - вафли

аусвайс - пропуск, посвідчення - пропуск, удостоверение

афини - ягоди чорниці - ягоды черники

а шош – звичайно - конечно

бабина гора - височина гора, возвышенность

баба - великодня паска -пасхальный кулич

багно - болото, волога місцевість -болото, влажная местность

багрівка - смерикова смола -еловая смола

бануш - мамалига ( густа каша) з кукурудзяної муки на сметані - кукурудзяна густая каша на смитане

банош (бануш) - високопоживна страва у гуцулів та угорців, яку варять з кукурудзяного борошна та сметани (не вариться заздалегідь, тільки під час застілля; банош їсти треба гарячим) -высокопитательное блюдо у гуцулов и венгров, которое варят из кукурузной бартка - муки и сметаны (не варится заранее, только во время застолья; банош нужно есть горячим)

бахур – молодий парубок – хлопець – молодой парень

броварня - пивоварня - пивоварня

безроги - свині - свиньи

бесаги - сумка у вигляді двох мішків зшитих з домотканої шерсті на плече - сумка введе двох мешков пошитых с изготовленной домошней шерсти через плече

бесси - племена населивши територію Буковини до н.е. - бессы - племена населявшые територию Буковини до н.е.

бирничі - судовиконавці в молдавську добу - судовые исполнители

бербениця - посудина для зберігання молочних продуктів - посуд для содержания молочной продукции

бензарня, бужирня - місце для копчення м’яса - место для копчения мяса

бужениця - копчене м’ясо -копченое мясо

бундіца - плечовий одяг - плечевая одежда

багрівка - смерекова смола - еловая смола

бадилля - сухі стебла рослин - сухие стебли растений

бай -банкет -банкет

байстрюк - назва дитини, яку нагуляла дівчина без шлюбу, та не визнання дитини біологічним батьком-

бомбояй – хлопець дорослий, а розум дитячий - парень взрослый а ум детский

байбарак - короткий кожушок - короткий кожух

байка - вигадка - ерунда, вымысел

байфус - розтрата - (приклад використання: «на байфус пустити») растрата

бамбетлі - диван (в основі якого дерев'яна лава) - диван (в основе которого деревянная лавка)

балія - купальня-ванна

банно( баную за тобою) - сумно - грустно

баняса - велика сокира - большой топор

барабуля - одна з гуцульських назв картоплі- одно из гуцульских наименований картофеля

баран - піниста вода, гребінь течії - пенистая вода, гребень течения

барки -плечі - плечи

бартка - маленька гуцульська сокира з довгим топорищем, часто з декоративним оформленням та інкрустацією - маленький гуцульский топорик с длинным топорищем, часто с декоративным оформлением и инкрустацией

баршівка - вишитий чоловічий фетровий капелюх - вышитая мужская фетровая шляпа

батяр - гультяй, хуліган, дворовий хлопець, авантюрист - гуляка, хулиган, уличный пацан, авантюрист

бербениця - дерев'яна діжечка для зберігання продуктів: сметани, молока, топлених жирів (приклад використання слова: «Бербениці фіґлів» (діжка жартів) – назва фестивалю гуцульського гумору) - деревянная бочечка для хранения продуктов…

бердо (бердє) - стрімкий схил гори, прірва, урвище або кам'янисте дно ріки - отвесный склон горы, пропасть, обрыв или каменистое дно реки

берівка - бочка - бочка

бескид - гора, скала - гора, скала

бец - бузок - сирень

біцикль (біциглик) -велосипед, ровер - велосипед

бограч - гуляш, баранина з картоплею - гуляш - баранина с картофелем

бойє - справді- действительно

бокори - плоти для сплаву лісу- плоты для сплава леса

бола - болячка, хвороба - болезнь

боревка (бурівка) – брусниця -брусника

борзо (борше) - швидко (швидше) -быстро (быстрее)

боришка - одна з гуцульських назв картоплі - одно из гуцульских наименований картофеля

боярок – пояс - пояс

бранзолєт (бранзолетка) - брослет - браслет

брикнути -упасти від удару - упасть от удару

брич - ніж, бритва - нож, бритва

бричений – голений -бритый

бріхташка, пуляриць(сумочка) - гаманець, шкіряна сумочка - кошелек, кожаная сумочка

бубка - невелика рана у дитини -небольшая рана у ребенка

бубон - барабан, ударник - барабан - ударник

будз (буц) - головка овечого, коров’єго сиру - головка овечьего, коровячого сыра

буковець - буковий ліс - буковый лес

Буковинський -прізвище - фамилия

бульбона (бульбоня) - глибоке місце річки - глубокое место речки

бурак -бурак - свекла

бурка - одна з гуцульских назв картоплі - одно из гуцульских наименований картофеля

буркало - одна з гуцульских назв джерела води від назви хутора Буркат - одно из гуцульских наименований источника воды Буркат

буркут джерело (мінеральної води на хуторі Буркут) - источник (минеральной воды на хуторе Буркут)

бутинар -лісоруб - лесоруб

бритванка - пательня -сковорода

братрура - піч - духовка

бутля - велика скляна банка з вузьким горлом - большая стеклянная банка с узким горлышком

бляха, бляшка – залізна форма для випички хліба – железная форма для выпечки хлеба

бранзулет - брослет - брослет

бадати, мацати -провірити - осмотр врача

вадатися -сваритися -ссориться

важниця - невелика споруда (піч з дахом) для сушіння фруктів та копчення м'яса небольшое сооружение - (печь с крышей) для сушки фруктов и копчения мяса

вакації - літні канікули у школярів - летние каникулы у школьников

вакурат – якраз - в самый раз

валантатися- вештатися, бродити -бродить

вар'ят (варият) - божевільна (непередбачувана) людина - безумный (непредсказуемый) человек

ватра - вогнище, багаття - огонь, костёр

вгорнутися - одягнутися - одеться

вепринки - агрус - крыжовник

верем'є (веремні) - погода, зокрема гарна та сонячна погода - в частности хорошая и солнечная погода

верітка (веретка) - гуцульський килимок - гуцульский коврик

верховинець - мешканець гори - житель горы

вершадь - великий яр з кущами; або стрімкий початок річки - большой яр с кустами; или бурное начало речки

випулився, витріщився -подивився,задивився - смотрел

виходок - вбиральня - уборная

вінєтка - фотографія великого гурту людей- групповая фотография

водно - завжди, постійно - всегда, постоянно

волошин - застаріла назва румунів - устаревшее название румынов

волохи - румуни, які населяли Буковину з ХIV століття - румуны, которые населяли Буковину в ХIV веке

вуйко - старший за віком чоловік; дядько по матері чи батькові - старший по возрасту мужчина; дядя по матери или отцу

вуставка - вишивка на рукавах жіночої сорочки - вышивка на рукавах женской сорочки

війт, двірник - глава місцевого самоврядування за часів Австро-Угорщини - глава местного самоуправления во время правления Австро-Венгриии

ворник -вищий придворний боярський чин

гуц -вузіл - узел

гадючка - молода смерічка - молодая ель (смеричка)

гайналі - мешканці Карпат - жители Карпат

галпшугі -туфляі, сандалі - туфли

гаман - злодій, злочинець -вор, преступник

гарбата (гербата) -чай з трав -чай

гачі з лянної тканини -штани -штаны

гвавтувати - голосно кричати - громко кричать

гезде - ось тут - вот тут

гембель -торгівля, перепродаж -торговля, перепродажа

гемблювати - торгувати -торговать

генде - ось там - вот там

гет (геть) -повністю -полностью

глигати -пити, ковтати - пить, глотать

глота - черга, натовп - очередь, толпа

гогодзи - брусниця - брусника

година - затяжні дощі - погода с затяжными дождями

горбатка - пояс для спідниці - пояс для юбки

горші (горшя) - горнятко -чашка

глипнула - подивилась - посмотрела

гофа - двір, подвір'я -двор

гоц - водоспад - водопад

гражда - закритий двір, в який не може потрапити звір чи людина - закрытый двор, защищенный от проникновения зверя или злого человека

громовиця -дерево після удару блискавки (досі вважається, що з громовиці виходять найкращі трембіти) - дерево после удара молнии (издавна и до сих пор считается, что из громовицы получаются лучшие трембиты)

гуголник - капюшон -капюшон

гук - водоспад, водограй на гірському потоці - водопад, фонтанчик на горном потоке

ґаблі (ґраблі) -граблі - грабли

газда - господар; голова сім'ї - хозяин; глава семьи

газдиня - господиня -хозяйка

гачі - чоловічі штани білого або червоного кольору-мужские брюки белого или красного цвета

ґарувати - довго та важко працювати - долго и тяжело работать

ґвавт - галас (наприклад, «рятуйте!») -крик

ґринджоли (виготовлені місцевими ковалями з заліза або майстрами по роботі з дерева) різновид саней- саночки разновидность саней

ґуґля - гуцульський верхній одяг з капюшоном - гуцульская верхняя одежда с капюшоном

гарнець - посудина для молочних продуктів, міра сипучих тіл(3-2 літрів)

гердан (гордан) - жіноча прикраса-женское украшение

гугля - плечовий одяг - плечевая одежда

гонта - покрівельний матеріал-строительный материал для покрытия криш

готар -кордон- кордон

гутництво - виробництво скла-изделие стекла

гадина -гадюка – змея

шпаргат -желізна плита на пічки з желізними кольцами на якій готують їду

коцюба (Коцюба - прізвище) – желізний пристрій яким виймають попіл з кутриці

дарабани - гвардійці молдавського господаря-гвардейцы молдавского государства

дідич - поміщик - помещик

дідизна -спадщина - наследство

домінія - родовий маєток за часів Австро-Угорщини

драниця - дерев яний покрівельний матеріал -деревяный строительный материал

дергівка - дерев яний пристрій для очищення льону від терміті(дерев яний пристрій для збирання афин на кущах)-дерев яное устройство для сбору ягод

данець - танок -танец

дека - покривало, накидка - покрывало, накидка

дерти барабулі - копати картоплю - копать картошку

дєдьо - тато - папа

джирга - див. ліжник- см. лижник

дідько - чорт - черт

днински - щоденно - ежедневно

добритиси - миритися - мириться

досвіток (до сходу сонця) - світанок - рассвет

доста - досить, достатньо - хватит, достаточно

дошпенту - цілком, зовсім - целиком, совсем

дратва - груба нитка - грубая нитка

дримба мала - велика (однозуба-двозуба) - щипковий музичний інструмент, на якому грають вставляючи між зуби та який використовує резонанс ротової порожнини -щипковый музыкальный инструмент, на котором играют вставляя его между зубами и который использует резонанс ротовой полости

д'хаті(тхаті) - до хати, додому - домой

емшір (гуспаст) -пасовище - пастбище

єк дужі ? - як здоров'я (привітання) - как здоровье (приветствие)

єєшниця - яєшня - яишница

жарівка - електрична лампочка - электрическая лампочка (с нитью накаливания)

желізка - праска - утюг

жєба - жаба - лягушка

жовнір - солдат, військовий - солдат, военный

жолобом - одно из гуцульских наименований источника воды

жонва - дятел -дятел

згарди - жіночі прикраси - женские украшения

запаска - жіночий одягз вовни (шерсті) спідниця, що закручується навколо фігури жінки, а зверху затягується пояс з шерсті (вовни)

завше - завжди - всегда

Зодія (село Виженка) -книга людської долі - книга человеческих судеб

золотий - грошова одиниця, аналогічна гульдену, флорину за часів Австро-Угорщини

зарва - зсув грунту - оползень

звор - вузьке міжгір'я - узкое межгорье

здибанка (зустріч двох людей) -побачення - свидание

зістріт - назустріч - навстречу

зимарка - хата на полонині-дом на полонине

знимка -світлина - фотография

зупа - суп - суп

зграя - гурт птахів - много птиц

смарчок (травяний гриб у вигляді малої смереки, має коричневу різьбясту шапку-шубку. Росте у березні, весною)-шушеребок -травяной гриб

екзекуція - тілесне покарання або виконання судового чи адміністративного вироку за борги

ий-де - та де, ні - та где там, нет

інчи - інакше - иначе

інфлюенца -хвороба, грип (захворювання) - грипп

іпотека - кредит, який давали під заставу нерухомого майна-кредит

йох - міра площі - 0,43 га, кадастровий - 0,57 га

йо (йо-йо) - так (ствердження) - да (утверждение)

калараші -охоронці кордонів, громадського порядку, лісів за часів молдавського панування

ковтки, кульчики - сережки -серги

карабуля - головний жіночий убір

колотач, кулішарник - мішати куліш (мамалигу)

колачики (назва кімнатних квітів) - герень-пеларгонія

катрінса, рікля - спідниця - юпка

капці - сандалі - туфлі

капуза - головний чоловічий убір

капарник -неакуратний, незграбний, неохайний-грязнуля

катран - тряпка - тряпка

клака, гурт -збір людей для виконання робіт-сбор людей для исполнения работ

кливець - молоток - молот

крайсгауптман - начальник крайового управління у ХIХ столітя

комуна - адміністративно-територіальна одиниця за часів правління Румунії

камеральний - державний маєток за часів Австро-Угорщини

корона, крона - грошова одиниця за часів Австро-Угорщини

косарня - казарма - казарма

коцовейка - кіптар - безрукавка

котевчик - чугунний котел - стальной котел

кріс -гвинтівка - рушниця

кельня - майстерок, штукатурний інструмент

кільоци -труси жіночі - женские труси

кошниця - плетений сарай для зберігання кукурудзи

кресаня - головний чоловічий убір

кутузка, кутузарня, кримінал - в’язниця - тюрма

кавалок - шматок, уривок - кусок, отрывок

кав'ярня - кафе (в якому подают каву ) - кафе, кофейня

калабан - калюжа -лужа

корчі - ломані дерева, що сторчать із землі

калабач (кебеч) - вибоїна на дорозі - выбоина на дороге

калганівка - горілка на калгані - водка на калгане (трава семейства имбирных)

калямар - чорнильниця - чернильница

квапитиси поспішати - спешить куда-нибудь

кельнер - офіціант - официант

кептар (киптар) - безрукавка вишитий кожух з овечої шкіри без рукавів - вышитый кожух из овечьей кожи без рукавов

кичера - гора, покрита лісом - гора, покрытая лесом

кіпня - місце на грунті, де розтанув сніг - место на почве, где растаял снег

кітка(китка) - тьотя - тетя

клямка - засув на двері чи фіртку - засув на двери

кнайпа - кафе - кафе (с подачей алкогольных напитков)

кортить(кортіти) -хотіти - хотеть

косиця - квітка - цветок

коц - лижак - вовняна ковдра, покривало - шерстяное одеяло, покрывало

коцкати - стукати - стучать

Коцьо - Микольцьо - Микола (Коля) - Николай

крак - гілка - ветка

крисаня - чоловічий літній фетровий капелюх з прикрасами - мужская летняя фетровая шляпа с украшениями

кришениця - овочі та фрукти, подрібнені ножем (для сушіння) - овощи и фрукты, измельченные ножом (для сушки)

кугут (кохут) - півень - петух

куку в руку - людина дає іншій людині , якись предмет з руки в руку (дати хабара) - человек дает другому человеку предмет с руки в руку (дать взятку)

курва - сука - сходить на лево, значит иметь любовне святи с другим мужчиной, но без ведома мужа

кич -головний жіночий убір

кучма -шапка з шкіри - шапка з кожи

ковцуни - панчохи - чулки

клацати (клонцати) - стучати зубами - стучать зубами;

лайдак (людина яка не працює і любить веселе життя) -гультяй, бездомна людина (зневажливо) - лентяй, бездельник, бездомный;

ланц (залізний) -ланцюг - цепь

лянка - жіноча блуза - женская кофта

леква - повидло, сливове варення - повидло, сливовое варенье

лепкий - гарний - красивый

лє(я)рва - сука - жінка легкої поведінки - женщина легкого поведения

лижби - ковзани - коньки

лев -молдавська і турецька грошова одиниця

ляндштурмак - солдат за часів Австро-Угорщини

ліцитація -продаж за борги з молотка

лишка або глибока лода - ложка - ложка

лихвар - людина, яка дає гроші з відсотками іншій людині - торгівець - торговец

ліжник - вовняна ковдра або килим з геометрічними візерунками - шерстяное одеяло или ковер с геометрическими узорами

луб – кора - кора

льокайка – потяг - поезд

льода – морозиво - мороженое

льопа - мокрий («мокрий як льопа») - мокрый

любас, любаска - коханець, коханка - любовник, любовница

люлька, колиска - дитяча краватка - детская кроватка

люстро -зеркальце - зеркальце

лямпа - лампа - керасинова лампа

мазили -дрібні землевласники-мелкие землевладельцы

майзель -зубило - зубило

мандатор - управитель маєтку, збирач податків за часів Австро-Угорщини

малай (запіканка з овечою бринзою) -кукурудзяний хліб

маржина - худоба- скот

маглівниця -хвиляста дошка для ручного прання - волнистая доска для ручной стирки

майтки - жіночі труси -женские трусы

мольфар, мальфарка, мальфей -чаклун, чаклунка - колдун, колдунка

мандибурка (звичайна картопля) - одна з гуцульських назв картоплі - одно из гуцульских наименований картофеля

мантія - одежа плащ (мантія - психологічне на в’язання якоїсь ідеї)

маара - ворошка - чаклунка - колдунья

мармуляда - повидло - мармелад (яблучне-грушове-сливове повидло)

мельдунок -рапорт, донос- рапорт, донос

мендувати - повідомляти, доносити - сообщать, доносить

мешти - туфлі - туфли

микати - виривати бур'ян - вырывать бурьян

міщур - мешканець міста - житель города

могуля - жіноча зачіска - женская прическа

моква - затяжний дощ - затяжной дождь

мольфарv – чаклун, чарівник, маг - волшебник, маг

монька – молоко - молоко

москаль - значить з Москви росіянин, нетутешній, російськомовний (наприклад, зі східної України) - русский (россиянин), нездешние, русскоязычный (даже если с восточной Украины)

мусово - обов'язково - обязательно

не навидіти -не любити - не любить

напасть - наговір -наклеп

нагло - раптово, зненацька -вдруг, неожиданно

нанашко та нанашка- хресний батько та хресна мати - крестный отец и крестная мать

нарід - народ - народ

нарти на ноги - лижі-лижи

ніврошок бідняк -бедняк

нівроку -гарно-красиво

ніц - нічого - ничего

нора - дира у землі - джерело, що б'є з-під землі - источник, бьющий из-под земли

ноша - одяг, вбрання- одежда, убранство

няньо -тятя, тато -папа

нишпорка - шукач чогось або когось - шукач

окіл -адміністративно - територіальна одиниця

офіровщина – пожертвування

офора (офера) -домовленість- сделка

осідок - місце проживання- место где живут люди

обіч - гірський схил -горный склон

обора - садиб- усадьба

ослін - лавка де сидять люди - скамейка где сидять люди

образ – обличчя людини,фото людини, ікона – лицо человека, фото человека, икона

огідний - наполегливий, працьовитий - напористый, трудолюбивый

олуфко (може бути зроблено з палки обгорілого дерева)- олівець - карандаш

осік - ліс на крутій горі - лес на крутой горе

офіра - пожертва-помана - пожертвование (в церкви)

опцаси - каблуки на взутті - каблукіи на обуви

парох - піп - священник

парах(ф)ія -церковно - адміністративна організація

пацьорки - намисто для жінок

палачінтайка, фандела - сковорідка - сковородка

пана - флейта - флейта

пантрувати - стерегти, доглядати - стеречь, присматривать

пизма (пізьма) - злоба, ненависть, гнів - злоба, ненависть, гнев

плай - лісова стежка (дорога) в горах; поляна серед лісу - лесная тропа (дорога) в горах; поляна посреди леса

плай - гірська місцевість - горная местность

плова - злива, сильний дощ - ливень, сильный дождь

плюта - дощова пора - дождливая пора

пляц - майдан, ділянка - площадь, земельный участок

позлітка -фольга - фольга

покладки (яйця) -яйца-яйца

поліг - скошена трава- скошенная трава

половінь (полум я) - вогонь - огонь

полонина - пасовище, місцина без лісу, луг - пастбище, местность без леса, луг

поміст -підлога - пол (в помещении) - пол в помещении

поплавець (попловит) -пліт - плот

попружка - жіночий пояс, зроблений з грубої кольорової пряжі - женский пояс, сделанный из грубой цветной пряжи

порекло - прізвище -фамилия

правити - будувати -строить

праник - дошка з дерева, призначена для прання білизни - доска из дерева, предназначенная для стирки белья

пструг - форель - форель

пукати -стукати - стучать

пулярос, пуляриц, пулярчик (мішощок для монет) - гаманець - кошелек

пурець - задавака - задавака

пуцар - чистильник взуття або одягу - чистильщик обуви или одежды

пуцувати - ретельно чистити (взуття) до блиску - тщательно чистить (обувь) до блеска

п(е)иркалаб (назва місцевості) -комендант фортеці, староста цинуту в часи молдавського панування

плай - гірська стежка - горная дорожка

пленопінет - уповноважений селян за часів Австро -Угорщини

пречептор - працівник податкової служби за часів Румунії

префектура -повітове управління за часів королівської Румунії

префект - начальник повітового управління

пропінація - право поміщиків на виробництво і продаж спиртних напоїв

пацє (пацюк) - мале порося - маленький поросенок

поркиниці - калісони - подштанники

пярец (пулярець) - гаманець - кошелек

пуц -пуц -цькування котюг на когось - цькування собак на когото

павунка, фустка, колючка -хустка - платок

півница - підвал-погреб

прашувати, прасувати - гладити -гладить

полонник - черпак - ковш

покришка - кришка на каструлю

панчохи (короткі, довгі) -чулки жіночі

райя - фортеця, що перебувала у володінні Османської імперії

рахва - посудина для масла

резеші - вільні, державні селяни за часів молдавського періоду

ризи -жоліб по якому спускали зрубане дерево з гори

рупташі - привілейована верства населення часів молдавського періоду

рушнаки - рушаки -руснаки - русини - селяни, що проживали на Буковині за за часів Австро-Угорщини, Молдавського панування

русти кальні - селянські землі, які передавались у спадкові володіння з 1786 року

риж - рис – рис

рускаль -лопата залізна -лопата

ринка(посуд) - низька каструля з глини - низкая кастрюля з глины

ріпа - одна з гуцульських назв картоплі - одно из гуцульских наименований картофеля среднего размера

ріхлик - потяг - поезд

ровер - велосипед - велосипед

розсіш (росіш) роздвоєний потік, місце злиття двох рік - раздвоенный поток, место слияния двух рек

романсувати, любитися – кохатися, мати любовний зв'язок - иметь любовную связь

ростока - притока, відгалуження від руслу ріки - приток, ответвление от русла реки в поток воды

рубзак (рубзак) – рюкзак – рюкзак - вещевой мешок

ружі - троянди - розы

ряд (рєд - порядок - порядок

реготати -сміятися - смеяться

Савтир - Псалтир - Псалтырь-Книга Молитв

саля (салі) - зала - зал-помещение

сервус! - здоров! вітаю! -здоров ! привет!

сарако - бідний - несчасний

сикавка - помпа, насос - помпа, насос

симбриля - зарплата - зарплата-пособие

склеп - крамниця, лавка - магазин, лавка

склєнка - пляшка - бутылка

скрут - поворот - поворот

слоїк - скляна банка - стеклянная банка

слота - мряка - туман

слуп - стовп -столб

смерека -ялина - ель

сночі - вчора, ввечері - вчера, вечером

солодке молоко - свіже молоко (в той же час свіжим молоком гуцули називають кисле молоко) свежее молоко (в то же время свежим молоком гуцулы называют молоко кислое)

с(ш)олонина - сало свинини - жирсвинной

софіт (суфіт) -стеля -потолок

сподні - штани, брюки - штаны, брюки

спуза - пил, попіл - пыль, пепел

стевхати (тевхати) - швидко з'їсти - быстро съесть

сторцом - вертикально - вертикально

студенець -холодець -холодец

студня - криниця - колодец

сушениці (шушениці) - сушені фрукти - сушеные фрукты

сервітутне право - право селян на часткове користування поміщицькою власністю

тано -дешево - дешево

сейм, сойм - станово - представницький орган за часів за часів Австро-Угорщини

сигуранца - служба державної безпеки королівської Румунії, політична поліці

трайстра (тайстра) - торбина з домотканої шерсті (вовняної) тканини - сумка з домашній шерсти (овечьей)

тривіальна школа - початкова школа ( навчають дітей читати, писати, рахувати, співати церковні пісні) - начальна школа (учать детей читать, писать, считать, петь)

трєпці - сандалії - туфлі

твар - обличчя - лицо

теленити - довго (набридливо) говорити - долго (надоедливо) говорить

тепличка - тепле джерело -теплый источник воды

теркатий -строкатий, рябий - пестрый, пегий

тета - тітка(кітка) - тете

тобівка - чоловіча шкіряна сумка, оздоблена металлом -мужская кожаная сумка, украшенная металлическими деталями

толока для випасу худоби - спільна територія де випасається худоа села

тори -сліди лиж - следы лыж

трафунок - випадок, пригода - случай, происшествие

трепета – осика, тополя – осина, тополь

тугота - криза - кризис

турма - отара - стадо

тускно - смуток, туга - грусть, тоска

трембіта (музикальний інструмент гуцулів) - музикальний инструмент

умшляк - лікувальний компресс - лечебный компресс

урльоп -відпустка - отпуск

файка - люлька - трубка (курительная)

файкувати - курити - курить

файний - гарний, добрий - красивый, хороший

файно - чудово, гарно - прекрасно, красиво

фамілія - родина - семья

фана -прапор - флаг

фестини - свято, день народження -праздник, день рождения

фівкати - свистати, посвистувати - свистать, посвистывать

фіглі , міглі - жарт, витівка - шутка, шалость

фільварок - маєток із господарчими будівлями - имение с хозяйственными постройками

фіфа - кокетка, чванлива дівчина - кокетка, кичливая девушка

фіфак - несерйозна людина -несерьезный человек

флєшка, фляшка - пляшка -бутылка

фляки - нутрощі - внутренности (при разделке мяса)

фризієрня - перукарня - парикмахерская

фріча - страва- блюдо

фуркало - вітряк, паперова іграшка - ветряк, бумажная игрушка

футерко (фуфайка) - куртка - куртка

фушкати - кидати - кидать

флорин - грошова одиниця за часів правління Австро - Угорщини дорівнювала австрійському гульдену

фунт - міра ваги 409,55 г

хризов – грамота молдавського господаря

хавка - рот (зневажливо) - рот (неуважительное)

харапутно - негарно, непривабливо - некрасиво, непривлекательно

халява - безкоштовно дали якийсь предмет – безплатно дали предмет

хлоп -гуц - чоловік - мужчина

хляча - негода- ненастье

ходаки - саморобне взуття - самодельная обувь

хорувати -хворіти - болеть

хотар (готар) - межа - граница

хризов - грамота молдавського господаря

хрум - свиня - свинья

цьомаю - цілую -целую

цаль - дюйм (2.54 см) -дюйм (2.54 см)

церета - клейонка - клеенка

цилта - брезент - брезент

цитрина -лимон - лимон

цятки - бісер - бусинки

царина - засіяне поле, сінокіс в гірській місцевості

цісар - імператор Австро - Угорщини

Цісар - Цісарен - Цісаренко - Цицаренко - прізвище, фамілія

цегер, цигарок - годинник - часы

цурканка - український костюм (жіночий) - украинский костюм (женский)

цинут - округ на території Буковини за часів Молдавського періоду

цімес -найкращий сорт, высший сорт

цуг - потяг, залізниця - поезд, железная дорога

цьонька - свинка - свинья, свинка

чардаш - запальний танець- зажигательный танец

чеч - потік - поток

чілідина, чіляда - жінка - женщина

чічька - квітка - цветок

чуні - взуття з твердої гуми - обувь из твердой резины

чуркало - одна з гуцульських назв джерела; облаштоване джерело з дерев'яним

чупер - волоси на голові жінки, волося на голове женщини

шлях би тебе трафив - лайка; побажання неприємностей - брань; пожелание неприятностей

шарварок, шильварок – обов’язкова робота селян на ремонтуванні доріг, мостів та інших місцях

шопа - господарська будівля в якій зберігалися дрова, господарський реманент та інше

шмильц - брухт, непотріб - хлам

шопа - крамниця, приміщення для господарського приладдя, сарай - магазин, помещение для хозяйственных принадлежностей, сарай

шпацір (спацір) - прогулянка - прогулка

шпортатися - спотикатись - спотыкаться

шрайбати - писати - писать

шруб - шуруп - шуруп

штуркати - штовхати - толкать

шкіритися, зуби скалити - сміятися - улыбаться

щкуритиси - прижмурюватися, жмуриться - щурытысь

шуруп - гайка - болт

шпиталь - лікарня - госпіталь

шо, шо - що – что

шєпка - шапка - шапка

шмалець, смалець - топлений свинний жир - топленной жир

юда- зрадник - предатель

янькирь (ванькир) - відгороджена частина кімнати - отгороженная часть комнат

Записано зі слів: Заєць Наталії Григорівни, 58 років, село Селятин Путильського району Чернівецької області; Грошко Марії Григорівни, 74 роки, село Дубово Сторожинецького району Чернівецької області; Орисі Михайлівни, 65 років, м.Чернівці; Ярослави Євгенівни, 65 років, м.Чернівці; Фівчук Марія Іванівна, 57 років, м. Кіцмань, Чернівецької області