Чернівці у моїх снах

У моїх снах Чернівці,
Зелена Буковина,
Квітучий рідний край,
Чернівецька мала Батьківщина,
Каштановий розмай.
Буковина, як рідна ненька,
Піклується про нас,
Ласкава і рідненька,
І щира повсякчас.
Нам хороше тут жити,
Навчатись і рости.
Ми будемо любити
Її і берегти.
Такі Чернівці були у моїх дитячих снах…

Я тут також вчуся.

Чернівецька школа 22 – навчальний заклад
В Шевченківському районі !
Розміщена в красі зеленої Буковини,
На пагорбі Південно - Кільцевої.
Навчаються тут гарні діти,
І я тут також вчуся.
Усі ми дружні і щасливі
Зростаєм на українській ниві.
Всі діти дуже поважають
Наставників-учителів.
Добра і щастя їм бажають,
І жити в мирі ще багато років.
Я хочу, щоб наша школа ніколи
Не знала горя і біди,
І щоб нові покоління
Радо приходили сюди.

Мова рідна

Милозвучна, чарівна, рідна і єдина.
Ще з колиски її знає маленька дитина.
Про калину й солов’я, про маму і тата.
Нею можна все сказати і в будні, і в свято.
Мову нашу – українську, щедре наше слово.
Прославляти, пам’ятати будем знов і знову.

Осінь на Буковині

Скінчилось літечко чарівне,
Здається, пролетіло, наче птах.
Після збирання урожаю
Ми всі щасливі, як у снах.
Ця мила осінь нас чарує
Жовто-барвистими лісами та полями
І сонечко вже так не гріє
Своїм проміннячком ласкавим.
Птахи вже скоро відлітають.
Лише залишаться одні
З червоними грудочками –
Це наші любі снігурі.

Рідна Україна

Рідні Чернівці,
Рідна Батьківщина,
Горем, болем вистраждана рідна ця земля.
Пісня солов’їна, чарівна моя.
Рідні карпатські гори –
Все близьке мені.
Мило і просторо
В рідній стороні.

Мій дідусь …

Мій дідусь розповідав про астрономію:
Астрономія – наука чарівна,
Про планети і зірки розповідає.
І потрібна дуже нам вона,
З неї світ життя розпочинає.
Як Земля створилась? Що таке комети?
Кораблі у космос полетіли,
Все хотіли в космосі пізнати.
Астрономія не все ще нам відкрила,
Ще багато треба нам узнати.
Кожний з нас хоче в далині космічній
Побувать хоч раз, хоча б на мить!

*****

Розумієш мій внучок..
Астрономія наука,
Всі планети вона вивчає,
Людству космос відкриває,
Таємницями чарує,
В небо шлях нам відкриває, в цьому наша сила.
Астрономія - наука,
Нам з тобою не буде скуки.
Ти потрібна, всі це знають,
Тому в школі її вивчають.
Астрономія – найкраща і дуже цікава
За усі науки в світі,
Хочу, щоб тебе ще краще
Знали всі – дорослі й діти!

Про зорі з дитинства…

Про зорі з дитинства багато ми знаєм,
Бо космос ще змалку дітей дуже вабить.
І в школі про них ми цікаво вивчаєм,
Що ж там, де висока небесна блакить?
Чому сонце ввечері сідає,
А вранці встає, щоб нам знову світить ?
Всі планети вірно у небі
На своїх орбітах світять або відсвічують щоночі?
Бачив на малюнку, ці зорі в сузір’ях
Кожній людині вони ваблять очі.
Усе це космічні питання, загадки,
Відповідь на які всі шукають.
Та про весь Всесвіт, галактики, зорі
З великим інтересом вивчати.

*****

Україна з дня народження – космічна,
І давно вже стало звичним,
Серію ракет космічних
Виробляють в Україні.
А начинення електронне
Для космічних кораблів,
Для ракет багатотонних –
Це від харківських майстрів.

Бабуся Зіна

Є в мене бабуся, що живе в Білорусії
Та душею вона молода.
Хоч голова вже у неї сивенька,
Та для мене вона золота.
Я люблю її, рідну, так дуже,
І ближчого на землі цій нікого нема.
Я кажу їй: «Бабусю, мій друже!
Ти для мене у світі єдина-одна».

Мати рідненька.

Мати моя рідненька,
Ти найкраща в мене,
Коли стану я, дорослим
Не забуду тебе.
Носитиму у серці
Я твою усмішку,
І душа буде спокійна,
Наче пісня.
Я люблю тебе, миленька,
І буду пам’ятати,
Твої руки ніжненькі
Буду цілувати .

*****

Мамо, дивлюсь на фото я твоє,
І пишу щодня…
«Мамо, люба, здрастуй !
Ти вже вибачай,
Що пишу так часто.
Рідна, я скучаю.
Так я розмовляю з тобою щодня.
Пишучи листи тобі щодня,
Я щасливо – рад.

Мама

Хто мене учив ходити?
Хто учив говорить?
Хто мене учив дружити?
І у світі добре жити?
Хто мене повів до школи?
Хто мені добро говорить?
Хто мене так щиро любить,
Захищає і голубить?
Це, звичайно, мама.
Мама - єдина,
Яку любить кожна дитина.

Україна

Україна – це ти.
Україна – це я.
Україна – степи і лани.
Україна - це мати моя.
Гори, дрімучі ліси, потічки.
Спів птахів у лісах і гаю.
Природа неповторної краси,
Все це – Україна моя

* * * * *

Україно! Наша ненька,
Широкі простори!
Є у тебе земля щедра,
Ліси, сади, гори.
А ще в тебе, Україно,
Поля зеленіють.
В тебе люди роботящі
Все зроблять і вміють.

Річка Прут

А Прут все такий:
То велично спокійний, то грайливий,
А то – як сокіл, швидкий
І, як буйний леґінь, примхливий.
Може, то в обіймах гір
Йому затісно стало,
Що так стрімко і швидко
У доли помчав він зухвало!

Підсніжник

Підсніжник проріс через сніг,
Він вибився з-під снігу
І стоїть зелений, живий.
Якби можна – він би бігав
По стежках, під легіт весняний.
Я його торкнувся, ніжно.
Як з-під снігу виб’ється підсніжник,
Значить морозам більше не бувать!

Школа рідна

Школа рідна, рідний клас!
Рідна вчителька, класний керівник у нас –
Любов Григорівна – це друга мати, як ми її звем.
Спільні справи, спільна радість є у нас.
Любим вчитись ми у неї так старанно,
Танцювати бездоганно.
Вмієм класом відпочити,
Вмієм всіх розвеселити.
Ми живем, як одна сім я.

Букет для мами у день 8 березня

Вранці встав, квітів назбирав.
Приніс їх до матусі
Й щиро привітав.
Рідна мамо, прошу
Прийміть їх від мене.
Подаруйте мені усмішку,
Моя люба мамо.

Я мандрував по рідному краї

Так у мольфарів знання вчив та перебирав.
І мудрості, сили набирався…

Мандруючи , я сили в горах Карпатах набрав,
Чув шум лісів, голоси диких звірів, птахів.

І бачив мальовничі краї, гаї, ліси
Де дзюрчить кришталева вода потоків
І де трембіта грає.

Де славний борець за волю й свободу народу,
Лук’ян Кобилиця із ворогами бився.

Тут наш буковинський Соловій –
Юрій Федькович народився.

В горах Карпатах стрункі смерічки неба сягають,
На полонині вівчарі першими сонце стрічають,

Карпатські гори предків вічні в синю млу повиті,
А люди живуть тут горді й працьовиті.

Народження сина України - Тараса Шевченка

У весняні березневі дні
Народився Шевченко в кріпацькій сім’ї.
І ніхто не знав ще тоді,
Що стане великим сином України і порівняється з титанами світу.
І ріс він серед селян кріпаків ,
Не боявся самого Російського царя.
За те, що писав про катів,
Дали йому ім’я Кобзаря.
Написав нам про кріпацтво
І про славне нескорене українське козацтво.
І про часи козацтва, гетьманства,
Про долю жінки і про рабство,
Він нам у своїх творах українське слово залишив оте,
Невмируще й правдиве, що сяє, як сонце золоте,
Закликаючи боротись українців за волю, свободу
Велику Україну.

Весна прийшла до Чернівців

Весна – пора прекрасна,
Наповнена чудес,
Бо сонце світить ясно
Із голубих небес.
Природа в місті оживає,
Річка Прут несе води з гір синьо - жовті,
І пташечки співають,
Про весну на Буковині гомонять.
Тут первоцвіти квітнуть,
Там пролісок цвіте
І барви ці не збліднуть,
Поки весна іде.

Війна …

Була війна, страшна війна,
А звалась Друга Світова та Вітчизняна.
І залишилась в народній пам’яті вона,
Як страх, як біль людська.
Ішли солдати воювати
За рідну Батьківщину.
Їм довелось все віддати,
Аби лиш ворог згинув.
Кров, крики, стрілянина –
Це все заради Батьківщини,
Це все для того, щоб всі народи жили
В любові, злагоді та мирі.

Річка Черемош

Тече вода Черемошем,
Поміж гори ллється,
То, як скрипка, заголосить,
То дзвінко сміється.
І танцють, і сміються немов ті легіні,
На троїстих то музиках всі вони грають.
То застогнуть, як трембіти,
То гори Карпати зітхають.

Я прийшов в зимовий ліс

І побачив диво, де :
Вітер тихенько гойдає
Зимовий замріяний ліс.
Він легенько сніжинки змітає
Із струнких, високих ялинок і ніжних беріз.
І лісові непомітні стежки
Теплою, білою, білою ковдрою
Дбайливо вкриває її.
Де зимують білки, лисиці,
зайці і вовки та ведмеді
Так зимувати буде карпатський , чарівний ліс..
Не вирубайте Карпатські ліси ! Бережіть їх!
Щоб кожний з нас міг прийти в зимовий ліс.

Зима прийшла на Буковину

Ой, прийшла зима в Чернівці,
Білосніжна й чарівна,
Принесла сніжку багато,
Дала лижі нам вона.
Грає сніг на сонці ясно,
Лід блищить, немов кришталь.
Гляньте: всюди так прекрасно,
Це ж зима прийшла в наш край!

******

Іще мороз гуляє на просторі,
Ще не проснулась від зими земля,
Вдалечінь над Чернівцями
Сьогодні наша подорож іде.

Літо на річці Черемош

Чарівне літо, сонячна погода.
Пташки співають, шелестить трава.
Вся квітами усіяна діброва,
А ліс в яскравих барвах виграва.
Навколо мене спів, веселе щебетання,
І пахощами всіх п’янить зелений гай.
А жайворонок тішить всіх від рання.
І душу й серце звеселяє Черемош,
Як то й синій водограй.

Рідна домівка - Чернівці

Багато прекрасних куточків на світі,
Де люди добре й щасливо живуть,
Де небо таке, як у нас, і такі ж самі квіти,
Де ліси і сади такі самі ростуть.
Та немає, мабуть, кращого куточка,
Аніж той, де ти побачив вперше світ.
Нема гарнішого ніде садочка,
Ніж той, де гуляв із малих літ.

Родина - вся Україна

Родина для мене – це свято.
Родина – це мама і тато.

Родина – це бабуся й дідусь,
Родина – сестрички й брати.

В родині є все необхідне,
Все те, що нам постійно потрібне:

Щирість, любов, і турбота,
І рук невсипущих робота.

В родині – успіх, надія і віра,
До близьких і рідних велика довіра.

І що основне є в родині, -
Це вірність рідній Україні!

Юні фінансисти та економісти

Озирнись навколо себе,
Тут є все, що тобі треба –
Лижі, м’ячі, ковзани і квартира затишна.
Взуття по сезону, і одяг, і книжки, і смартфони з комп’ютерами.
Ті речі, що можемо ми відчувати,
Товарами слід нам усі називати…
Ще маємо інші потреби –
Навчатись потрібно й до лікаря треба,
Комп’ютер зламавсь, кран тече, витік газу –
Тож викликаємо майстра відразу.
Коли люди – майстри нам допомагають,
Їх дії ми послугами називаєм.

Пам’ятаю слова Конфуція

«Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я здобуваю знання.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром ».

Зміст

1.Чернівці у моїх снах.
2.Я, тут також вчуся.
3.Мова рідна.
4.Осінь на Буковині.
5.Рідна Україна.
6.Мій дідусь.
7.Про зорі з дитинства.
8.Бабуся Зіна.
9.Мати рідненька.
10.Інтернаціональний поклик .
11.Мама.
12.Україна.
13.Річка Прут.
14.Підсніжник.
15.Школа рідна.
16.Бекет для мами у день 8 березня.
17.Я мандрував по рідному краї.
18.Народження сина України – Тараса Шевченка.
19.Весна прийшла до Чернівців.
20.Війна.
21.Річка Черемош.
22.Я прийшов в зимовий ліс.
23.Зима прийшла на Буковину.
24.Літо на річці Черемош.
25.Рідна домівка – Чернівці.
26.Родина – вся Україна.
27.Юні фінансисти та економісти.
28.Пам’ятаю слова Конфуція.