Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дисциплін.

Історіографія історії держави і права України. Основні джерела, їх характеристика.

Питання історії держави і права України в працях українських, російських і закордонних науковців. Наукова періодизація історії держави і права України.

ЗМІСТ	стор
Навчальна програма	3
Плани, методичні рекомендації до семінарських занять та завдання до самостійної роботи	12
Питання до іспиту	35
Історичний регіональний поділ України	38
Короткий термінологічний словник	39
Схеми, таблиці до тем курсу	46

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

І. Цільова настанова

Курс історії держави і права України є одним з визначальних у вітчизняній системі підготовки фахівців-правознавців. З нього починається опанування студентами першооснов юридичних знань, занурення їх у світ державно-правових термінів і конструкцій, ознайомлення з пам’ятками національної юридичної культури.

Основне завдання курсу полягає в формуванні у студентів міцних знань з актуальних проблем історичного розвитку української держави і права, навичок самостійного аналізу історико-правових джерел та вміння використовувати історичний досвід для вирішення сучасних завдань. Курс покликаний сприяти правовому, демократичному і патріотичному вихованню студентів, зокрема виробленню у них глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Курс історії держави і права України спрямований на те, щоб студенти засвоїли насамперед об’єктивну фактологічну картину історичного розвитку української держави і права, не потрапляючи у полон однобічних тенденційних поглядів, на які так багата минула і сучасна науково-навчальна література. В зв’язку з цим у ході засвоєння програми курсу, під час підготовки до семінарських занять студентам рекомендується звертатися насамперед до першоджерел (збірників нормативних актів, документів та інших об’єктивних матеріалів). Довідкова та монографічна література здебільшого пропонується з таким розрахунком, щоб відбити всі основні теоретичні погляди на відповідні проблеми.

При вивченні складної і багатогранної дисципліни «Історія держави і права України», що є базовою і забезпечує наступну ефективність освоєння інших юридичних дисциплін, використовуються різноманітні форми навчання: лекції, семінари, самостійна робота, написання рефератів і докладів, практичні рішення юридичних задач на основі стародавніх юридичних актів, написання курсової (контрольної) роботи (для заочної форми навчання).

Передбачені наступні форми поточного контролю: опитування, тестовий контроль. Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірити рівень засвоєння отриманих знань, уміння застосовувати ці знання при вирішенні конкретних професійних задач.

У результаті вивчення історії держави і права України студенти повинні:
- знати предмет і метод історії держави і права України; сучасний стан проб-лем науки історії держави і права України; розвиток суспільного ладу на різних етапах вітчизняної історії; систему органів влади й управління, суду в Україні зі стародавніх часів до сьогодення; державно-правові інститути в Україні; основні джерела рабовласницького, феодального, буржуазного та радянського права; структуру судових органів, поліцейської служби; перешкоди і проблеми, які виникали на шляху будівництва української державності; історію кодифікації права України;
- вільно орієнтуватися в системі основних джерел історії держави і права України;
- уміти використовувати досвід історії держави і права в практичній діяльності під час створення демократичної правової держави в Україні; аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, перш за все, спираючись на принцип історизму; використовувати в практичній діяльності знання основних принципів континентальної та англосаксонської систем права; самостійно робити правильні прогнози в галузі суспільно-політичного життя України на основі історико - правових знань.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Тема І. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ.

Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дисциплін.

Історіографія історії держави і права України. Основні джерела, їх характеристика. Питання історії держави і права України в працях українських, російських і закордонних науковців. Наукова періодизація історії держави і права України.

Тема II. РАБОВЛАСНИЦЬКІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я. (середина І тис. до н.е. - V ст. н.е.).

Виникнення і розвиток Скіфської держави: суспільний лад, царська влада, центральний апарат управління. Велика Скіфія Атея. Військо. Мала Скіфія. Неаполь-Скіфський. Джерела та основні риси права.

Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей та ін. Суспільний лад, державний устрій античних полісів. Джерела й основні риси права. Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.

Значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу розкладу родоплемінного устрою, виникнення державності у східних слов’ян.

Тема III. ФОРМУВАННЯ РАННЬОФЕОДАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
( VІ - початок ХІІ ст.).

Східні слов’яни, їх розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріархального рабства, формування феодальних відносин. Переростання родових общин у територіальні.

Східнослов’янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров’я під назвою «Русь» (VIII ст.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою «Руська земля» (поч. IX ст.) - попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Критика норманської та інших теорій походження Київської Русі. Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Рядовичи. Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З’їзди князів. Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організація.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князівське законодавство, договори Київської Русі з іноземними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. «Руська Правда» - пам’ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов’язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судочинства.

Історичне значення Київської Русі.

Тема IV. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ
(XII-XIV ст.).

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початковому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Державний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних загарбників (XIII – ХІV ст.).

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духовенство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З’їзди князів. Віче. Військо. Місцеве управління. Значення Галицько-Волинського князівства.

Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII - перша половина XIV ст.).

Тема V. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
(кінець XIV - перша половина XVII ст.).

Приєднання українських земель до Великого Литовського князівства. Захоплення частини земель України Польщею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духовенство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністративно-територіального поділу. Ліквідація князівств, запровадження воєводств. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Виникнення козацтва. Утворення Запорізької Січі, її республіканський устрій.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казимира 1468 р. «Устав на волоки» 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов’язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Особливості територіального устрою Галичини. Буковина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Московського.

Тема VI. ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ І НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 - 1654 рр

.

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Зміцнення становища православної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові козаки. Міські жителі. Селянство.

Формування української національної держави. Територія. Новий адміністративно-територіальний поділ. Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман.

Генеральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші. Козацьке військо. Суд.

Джерела права. Звичаєве право, зміни в застосуванні польсько-литовського законодавства. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади.

Основні риси права періоду визвольної війни 1648 -1654 рр. Українсько-російські зв’язки в роки визвольної війни 1648 - 1654 рр. Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська Рада, Березневі статі 1654 р. Грамоти царя Олексія Михайловича. Історичне значення і політико-правова оцінка українсько-російського договору 1654 р.

Тема VII. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЇ. ЛІКВІДАЦІЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ
(друга половина XVII - XVIII ст.).

Територія. Суспільний лад. Формування українського шляхетства, його злиття з російським дворянством. Поширення на Україну дії «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Духовенство і зміни у його правовому становищі. Правове становище міського населення. Правове становище селянства. Указ Катерини II 1783 р. про їх закріпачення. Ліквідація козацького стану.

Автономія України. Гетьманські статті. Органи місцевого самоврядування. Загальновійськова рада. Рада генеральної старшини. Генеральний уряд. Гетьманська влада. Полкові уряди. Сотенні уряди. Магістрати і ратуші. Судові органи. Церква. Особливості політичного устрою на Слобожанщині.

Зміни в політичному становищі Запорізької Січі та Південної України.

Органи самодержавного управління Україною. Малоросійський приказ і Малоросійська колегія.

Наступ російського царату на права і вільності України. Ліквідація української національної державності. Запровадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної централізованої системи управління Російською імперією. Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Правова система України за умовами входження до складу Росії. Джерела права. Звичаї. Гетьманські і полковничі універсали. Рішення загальновійськової і генеральної старшинської рад. Збереження джерел права польсько-литовського походження. Джерела церковного права Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р. «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. «Суд і розправа в правах малоросійських»1750-1751 рр. «Екстракт малоросійських прав» 1767 р. «Екстракт із указів, інструкцій та установ» 1786 р. Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Тема VIII. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РОСІЇСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
(кінець XVIII - XIX ст.).

Адміністративно-територіальний поділ. Політико-правове становище Галичини і Правобережжя у складі Речі Посполитої, Закарпаття - у складі Угорщини, Північної Буковини і Криму - у складі Туреччини. Три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму до Росії та вплив цих подій на політико-правове становище та історичну долю України: Лівобережжя, Правобережжя і Півдня України у складі Російської імперії, Північної Буковини, Галичини і Закарпаття - у складі Австро-Угорської імперії.

Суспільний лад. Дворянство. Купецтво. Духовенство. Селянство. Поміщицькі селяни. Державні селяни. Жителі міст. Формування буржуазії. Селянська реформа 1861 р. в Україні. Формування робітничого класу.

Політичний лад. Система самодержавних органів управління Україною. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління. Градоначальники. Повітовий апарат управління. Земський суд і земський справник. Судова система. Сільська управа. Волосна управа. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губернська палата кримінального суду. Головний суд на Лівобережжі. Магістратські та ратушні суди., Скасування судових органів місцевого походження.

Буржуазні реформи в галузі державного будівництва і особливості їх проведення в Україні. Земська реформа 1864 р. Міська реформа 1870 р.. Поліцейська реформа. Судова реформа 1864 р. Контрреформи 80 - 90-х рр.

Джерела і кодифікація права. Звичаї. Російське законодавство. Литовський статут у руській редакції 1811 р. Збірники магдебурзького права. Указна практика. «Зібрання малоросійських прав» 1807 р. - проект цивільного кодексу. Робота кодифікаційної комісії 1826 р., «Звід місцевих законів Західних губерній» 1838 р. Сільський судовий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовського статуту. Введення в дію «Зводу Законів Російської імперії» у редакції 1842 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Державно-правове положення Галичини, Північної Буковини, Закарпаття у складі Австро-Угорської імперії. Суспільний лад. Політичний устрій. Судова система. Джерела і кодифікація права.

Тема IX. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ПЕРІОД ІМПЕРІАЛІЗМУ
(з поч. XX ст. до 1917 р.).

Перша буржуазно-демократична революція 1905 -1907 рр. в Україні. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Виникнення Рад робітничих депутатів.

Суспільний лад. Правові основи аграрної реформи 1906 - 1910 рр. та особливості її запровадження в окремих регіонах України. Правове становище дворянства, духовенства, буржуазії, почесних громадян, селянства і робітників. Його зміни за маніфестом 17 жовтня 1905 р. і законами, що прийняті на його основі.

Зміни в політичному ладі. Маніфести від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Державна дума і Державна рада. Склад і діяльність депутатів від українських губерній у Державній думі Росії. Третьочервневий державний переворот і його наслідки для України.

Перша світова війна 1914 - 1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. Оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітаризація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.

Цивільне, адміністративне і кримінальне законодавство в період революції 1905 - 1907 рр., наступної реакції, а також першої світової війни 1914- 1918 рр. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків.

Тема X. ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО И ПРАВО В УКРАЇНІ В ПЕРІОД РЕВОЛЮЦІЇНИХ ЗМАГАНЬ 1917-1921 рр.

Перемога Лютневої революції. Ліквідація монархії. Початок створення в Україні нових політичних структур. Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Дія законодавства Тимчасового уряду в Україні. Створення Центральної Ради і місцевих рад. Становлення і розвиток Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у 1917 р. Виникнення нових політичних партій.

Еволюція юридичного статусу Центральної Ради. Перший універсал Центральної Ради. Створення Генерального Секретаріату Центральної Ради. Другий універсал Центральної Ради. «Статут Вищого управління України» від 27 липня 1917 р. «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові» Тимчасового уряду від 17 серпня 1917 р.

Боротьба за владу Рад у жовтні - грудні 1917 р. Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. Проголошення Української Народної Республіки. Питання території і адміністративного поділу УНР.

І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові та його рішення. Проголошення Української Радянської Республіки. Центральний Виконавчий Комітет Рад. Радянський уряд України - Народний Секретаріат. Радянське державне будівництво у грудні 1917 р. - березні 1918 р.

Зовнішньополітична діяльність Української Народної Республіки. Четвертий універсал Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 р. та його зміст і значення.

Проголошення УНР незалежною державою. Нормотворча діяльність Центральної Ради. Конституція Української Народної Республіки (статут про державний устрій, права і вольності УНР) 1918 р., її зміст і значення.

Хліборобський конгрес 29 квітня 1918 р. у Києві. Розпуск Центральної Ради УНР. Причини падіння УНР. «Грамота до всього українського народу» П. Скоропадського від 29 квітня 1918 р. і перехід влади до гетьмана. «Закони про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 р., їх зміст і значення. Державне будівництво Гетьманату. Зовнішня політична діяльність Гетьмана та його уряду. Право періоду гетьманської держави.

Опозиція проти гетьмана. Падіння гетьманської держави. Прихід Директорії до влади і перші кроки державного будівництва. Трудовий конгрес, «Закон про форму влади в Україні». Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Перехід влади до Головного отамана С. Петлюри.

Розпад Австро-Угорської імперії та його політичні наслідки. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Створення органів влади ЗУНР . Акт злуки УНР із ЗУНР.

ІІІ з’їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів у Харкові (6 - 10 березня 1919 р). Прийняття I Конституції УСРР. Радянське державне будівництво 1919- 1920 рр.. Відновлення органів радянської влади на місцях. Формування радянських збройних сил. Декрет РНК УСРР від 14 лютого 1919 р. «Про суд». Декрет «Про організацію Всеукраїнської Надзвичайної Комісії». Постанова НКВС «Про утворення Головного управління Радянської робітничо-селянської міліції». Становлення радянського права. Цивільне право. Декрет про націоналізацію власності, правове регулювання розподілу, продовольча і хлібна розверстка. Політика воєнного комунізму. Декрет «Про соціалістичний землеустрій і перехідні заходи до соціалістичного землекористування» (1919 р). Закон «Про землю» (1920 р.). Основні риси трудового права. Декрет «Про цивільний шлюб і про введення книг актів громадянського стану». Декрет «Про скасування спадкоємства». Постанова НКЮ УСРР «Про введення в дію «Керівних засад з кримінального права». Основні риси процесуального права.

Закінчення громадянської війни у Росії. Положення Варшавського і Ризьського договорів щодо України. Падіння УНР і ЗУНР.

Тема XI. РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ І ПРАВА В УКРАЇНІ у 1921 - 1938 рр.

Нова економічна політика та її законодавче оформлення. Перебудова державного апарату у зв’язку з переходом до нової економічної політики.

Розвиток федеративних зв’язків УСРР із РСФРР. Утворення СРСР. Правові основи входження УСРР до складу Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р.

Створення в Україні Молдавської АСРР (1924 р.). Місцеві органи влади та управління. Українізація радянського державного апарату.

Судова система. Положення про судоустрій УСРР 1922 р. Організація прокуратури. Утворення адвокатури.

I Кодифікація українського радянського законодавства 1922-1927 р.р.. Законодавство Союзу РСР: причини, основні напрямки і значення. Кримінальний кодекс УСРР (1922 р.), Цивільний кодекс УСРР (1922 р.), Земельний кодекс УСРР (1922 р). Кодекс законів про працю УСРР (1922 р.), Кодекс законів про сім’ю, опіку, подружжя та акти громадянського стану УСРР (1926р.), Кримінально-процесуальний кодекс УСРР (1922 р), Виправно-трудовий кодекс УСРР (1925 р). Цивільно-процесуальний кодекс УСРР (1924 р.), Адміністративний кодекс УСРР (1927р.). Прийняття II Конституції УСРР 1929 р.

Утвердження в СРСР наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. бюрократичної командно-адміністративної системи управління та культу особи Й. Сталіна.

Індустріалізація і насильницька колективізація сільського господарства, їх законодавче забезпечення. Голодомор в Україні 1932 - 1933 рр. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства.

Конституція УРСР 1937 р. та її декларативний характер. Система органів влади і управління за Конституцією. Перебудова державного апарату.

Репресивний апарат і порушення ним законності. Масовий терор в Україні. Деформації у праві. Зміни в правовій системі УРСР у 30-ті роки. Державно-правовий розвиток Галичини, північної Волині у складі Польщі, Буковини у складі Румунії, Закарпаття у складі Чехословаччини.

Тема XII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939 - 1945 рр.)

Початок другої світової війни і заходи СРСР по забезпеченню своїх інтересів. Радянсько-німецький договір та секретний протокол 1939 р. про розподіл сфер впливу в Європі.

Вступ радянських військ на територію Східної Галичини. Вибори до Народних Зборів України та рішення про її входження до УРСР. Закон Верховної Ради СРСР та Закон Верховної Ради УРСР про прийняття Західної України до УРСР. Утворення західноукраїнських областей у складі УРСР. Вступ радянських військ у Північну Буковину і Бессарабію. Закон Верховної Ради СРСР про включення Північної Буковини, Бессарабії до УРСР. Вихід АМ РСР з УРСР і утворення МРСР у складі СРСР.

Участь УРСР у Великій Вітчизняній війні проти фашистської Німеччини. Перебудова органів державної влади і державного управління. Найвищі органи влади і управління УРСР. Місцеві органи влади і управління. Суд і прокуратура.

Проголошення відновлення української державності та утворення українського Державного Правління (30.06.1941 р.). Створення і діяльність УПА.

Окупаційний режим в Україні. Звільнення території УРСР від тимчасової окупації. Особливості в розвитку права УРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Міжнародна діяльність УРСР. Українська РСР - член-засновник ООН.

Тема XIII. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ У ПОВОЄННІ РОКИ ТА ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1945 - поч. 60-х рр.).

Закінчення другої світової війни. Перехід до мирного будівництва. Відбудова і подальший розвиток народного господарства. Перебудова державного апарату. Найвищі і місцеві органи влади та управління. Суд. Прокуратура.

Діяльність репресивного апарату в умовах подальшого посилення культу особи Й.Сталіна. Труднощі у діяльності Радянської влади в західних областях України.

Цивільне право. Сімейне право. Земельне право. Трудове право. Кримінальне право. Процесуальне право.

Курс на відродження демократичних принципів державного будівництва. Демократизація організації і діяльності найвищих і місцевих органів влади й управління.

Ліквідація репресивних органів сталінського тоталітарного режиму. Реабілітація невинних жертв сталінізму. Непослідовність і незавершеність цього процесу.

Перебудова судової системи. Посилення прокурорського нагляду та укріплення законності.

Зміни в законодавстві. Початок II кодифікації радянського законодавства в кінці 50-х - на початку 60-х рр.

Тема XIV. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ УРСР У СЕРЕДИНІ 60-Х - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РР. УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

Соціально-економічне і політичне життя в Україні в умовах зміцнення командно-адміністративної системи управління.

Спроби запровадження господарської реформи 1965 -1967 рр. Підміна економічних методів керівництва народним господарством командно-адміністративними методами.

Поступове згортання демократії. Подальша бюрократизація державного апарату. Конституція УРСР 1978 р. та її декларативний характер. Перебудова державного апарату згідно з Конституцією УРСР 1978 р.

Продовження кодифікації українського радянського законодавства. Поточне законодавство. Завершення розроблення нових кодексів УРСР на підставі Основ союзного законодавства. Приведення законодавства у відповідність до Конституції УРСР 1978 р.

Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в період перебудови. Реформа державного апарату. Зміни в законодавстві України.

Зміни у статусі УРСР як союзної республіки у складі СРСР. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 р. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.

Тема XV. РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.

Зміцнення державного суверенітету України, Закон Верховної ради України від 17 вересня 1991 р. «Про зміни і доповнення Конституції України». Закон України про правонаступництво України від 12 вересня 1991 р..

Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР як федеративної держави. Угода про створення СНД. Розробка та прийняття Конституції України 28 червня 1996 р., її характеристика. Форми правління державного устрію та політичного режиму України дійсно Конституції 1996 р. Державна символіка.

Державно-політичний розвиток України на сучасному етапі. Верховна Рада України. Президент України. Кабінет Міністрів України. Місцеві державні адміністрації. Місцеве самоврядування. Прокуратура. Конституційний суд України.

Гуманізація правових відносин у суверенній Україні. Джерела та характерні риси права. Реформування усіх галузей права.

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Дещинський Л. Є. Історія України та її державності.-Львів, 2005. 2. Іванов В.М. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. 3. Історія держави і права України. Підручник.- У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – К.: Концерн «Видавничий Дім « Ін Юре», 2003. 4. Історія держави і права України: Підручник за ред. А.С. Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2004. 5. Історія державності України / За ред. Бондурки О. М., - Х., 2004. 6. Кузьминин О., Калиновський В., Дігтяр П. Історія держави і права України, - К., 2000. 7. Музыченко П.П., Долматова Н.И. История государства и права Украины в вопросах и ответах. Ч.1.Издание четвертое. - Х.: «Одиссей», 2006. 8. Музыченко П.П. История государства и права Украины: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. и доп. - К.: О-во «Знання», КОО, 2003. 9. Музыченко П.П. Крумаленко М.В. История государства и права Украины в вопросах и ответах. - Ч.2 Издание пятое. - Х.: «Одиссей», 2006. 10. Українськедержавотворення:: невітребуванний потенціал. Словарь – довідник / За ред.. О.М. Мироненка. – К., 1997. 11. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник: У 2 т. / За ред. В.Д. Гончаренка. - К: Ін Юре, 2000. 12. Шевченко О.О. Історія українського права. – К., 2001. 13. Шевчук В.Л., Тараненко В.П. Історія українськой державності: курс лекцій. – К., 1999.

ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Цільова настанова.

Проведення семінарських занять спрямовано на глибоке вивчення основних тем курсу “Історія держави і права України”, на формування вміння самостійно працювати з першоджерелами, нормативним матеріалом і спеціальною літературою. У процесі занять студентам надається методична допомога, а також здійснюється контроль за їх самостійною роботою.

При підготовці до занять студенти повинні широко використовувати нормативні джерела, спеціальну літературу, монографії, посібники, наукові статті, тези та конспекти лекцій.

Під час виступу на семінарських заняттях необхідно робити узагальнення, висновки, критично ставитися до положень, які даються в спеціальній літературі. Слід виходити з того, що динаміка соціальних процесів суттєво впливає на державно-правове законодавство. Під час відповіді рекомендується уникати декларативних положень і тверджень.

Необхідно завести зошит для підготовки до семінарських занять з метою конспектування літератури, виконання практичних завдань, складання тез і планів виступів, запису незнайомих юридичних термінів тощо. З деяких тем ( при погоджені з викладачем) студенти можуть підготувати письмові реферати і доповісти їх на семінарських заняттях.

Студенти, які не підготувалися до заняття, одержали незадовільну оцінку або ж були відсутні на заняттях, повинні відпрацювати відповідну тему. Студенти, які не відпрацювали всіх занять до іспиту не допускаються.

Семінарські заняття № 1,2.

Тема: Державно-правові інститути Київської Русі.

ДФН – 4 години

ПЛАН
1. Виникнення Давньоруської держави – Київська Русь.
2. Правове становище населення.
3. Державний устрій Київської Русі.
4. Джерела права.
5. Цивільне та шлюбно-сімейне право.
6. Кримінальне право за “Руської Правдою”
7. Процесуальне право.

Теми рефератів:
- «Теорії походження державності у східних слов’ян».
- «Правове становище жінки у Київської Русі».
- «Руська Правда» - історико-правовий аналіз».
- «Поняття «поток і пограбування» у кримінальному праві Київської Русі».

Методичні рекомендації

Опрацьовуючи перше питання необхідно з’ясувати процес розвитку державності у східних слов’ян: причини політичної консолідації і перші протодержавні утворення. Літописні джерела про заснування Київської Русі. Охарактеризувати етапи розвитку Київської Русі, звернувши увагу на їх особливості (територіальний рост, розквіт держави, занепад). Надати сучасну оцінку теоріям походження Давньоруської держави (норманська, пантюркінська, антинорманська тощо). Підготуватися до дискусії про етнічну приналежність Київської Русі (концепції М. П. Погодіна, М. С. Грушевського та “Єдиної давньоруської народності”).

Характеризуючи суспільний лад Київської Русі, слід приділити увагу правовому становищу феодалів і залежного населення (князі, бояри, духовенство, вільні общинники, міське населення, смерди, закупи, рядовичі, челядь і холопи).

Розглядаючи третє питання надайте характеристику державного ладу Київської Русі як ранньофеодальної монархії. Розкрийте компетенцію центральних органів влади (великий київський князь, боярська рада, віче, з’їзди князів), посадових осіб виконавчої влади (двірський, стольник, тіун, конюший тощо). Аналізуючи систему місцевого управління з’ясуйте її поступову зміну (удільні князі, посадники, намісники) та принцип кормління. Судову систему Київської Русі слід розглянути шляхом вивчення видів судів ( княжий, церковний, боярський та суд общини), при цьому з’ясувавши, що судова влада не була відокремлена від адміністративної. Зверніть увагу на місто православної церкви в державному ладі Русі (опора княжої влади, встановлення церковної десятини).

Далі студентам слід засвоїти процес виникнення та розвиток основних галузей права у східних слов’ян. Спочатку виявити джерела права: звичаєве право, князівське законодавство, русько-візантійські договори, церковне право. Більш детальніше треба ознайомитися з текстом Руської Правди (по хрестоматії), надати їй характеристику: історію створення, основні списки і редакції тощо. Користуючись статтями Руської Правди, розповісти про розвиток права власності, зобов’язального права, спадкове право, дати поняття злочину, виділити види злочинів та види покарань, з’ясувати процес судочинства через аналіз “звіда”, “заклича”, “гоніння сліду”, видів доказів, а також особливості колективної відповідальності селянської общини. Розкриваючи сутність та еволюцію шлюб-но-сімейного права Русі, зверніть увагу на церковні устави князів Володимира і Ярослава.

Додаткова література.
1. Букацький Л. Спадкування за княжої доби Київської Русі – України // Юридичний вісник України. – 2006. – 20-26 травня (№ 20). – С. 8
2. Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1949.
3. Губарев В. К. История Украины.-Донецк, 2004.
4. Давня історія України. –К., 1995. –Ч.2.
5. Захарченко П. До питання зародження кріпостного права на Русі: історико-правовий аспект // Право України, - 2006. - № 3. – С. 128.
6. Кудін С. Поняття злочину в кримінальному праві Київської Русі // Право України. – 2000.- № 7.
7. Кудін С. Поняття «поток і пограбування» у кримінальному праві України XI - першої пол.XYII ст.: історично-правовий аналіз. // Право України. –2003. - №6.
8. Пушкарева Н. Л. Женщины в Древней Руси – М., 1989
9. Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Питання до самостійної роботи:
1. До елементів державної влади Київської Русі слід включити … (?). Додайте необхідне і розкрийте їх компетенцію.
2. При Володимирі та Ярославі Мудрому функції князівської влади ускладнилися. Поясніть, чим це зумовлено.
3. Назвіть основні джерела права, що стали складовими елементами “Руської Правди”.
4. За “Руською Правдою” слідчо-судовий процес мав вигляд … (?). Додайте необхідне.
5. Охарактеризуйте процедуру винесення судових рішень та порядок їх виконання.
6. Розкрити відмінності у шлюбно-сімейному праві до і після прийняття християнства на Русі.
7. Що спричинило інтенсивному розвитку зобов’язального права на Русі? Яки наслідки мало невиконання стороною зобов’язань.
8. “Номоканон” і “Кормча” в Київській Русі – це збірники права, які регулювали … (?). Додайте потрібне.
Відповіді на ці запитання треба надати в зошитах до самостійної роботи.

Семінарське заняття № 3.

Тема: Галицько-Волинське князівство та його право

ДФН - 2 години

ПЛАН
1. Зміни в державному устрою Київської Русі у період феодальної роздробленості та монголо-татарського панування.
2. Загальна характеристика і особливості політико-правового розвитку Галичини і Волині до утворення Галицько-Волинського князівства.
3. Державний лад Галицько-Волинського князівства.
4. Джерела та характерні риси права.

Теми рефератів:
- «Державницька діяльність Данила Галицького».
- «Занепад Галицько-Волинського князівства».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи перше питання, слід з'ясувати причини феодальної роздробленості Київської Русі. Надати характеристику змінам форми державного правління (колективний сюзеренітет, з’їзди князів, правління київського князівського роду) та особливості цього правління в період монголо-татарського панування (ярлик на княжіння, система баскачества).

Розкриваючи друге питання, слід звернути увагу на факти, які сприяли історичному піднесенню Галицько-Волинської землі, а через аналіз державницької діяльності окремих галицьких і волинських князів висвітлити процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галицько-Волинського князівства. Відповідь на наступні питання передбачає знання як загальний рис державно-правового укладу руських князівств у період феодальної роздробленості, так і специфічних особливостей власне Галицько-Волинського князівства.

Водночас, відповідаючи на останнє питання, слід не обмежуватися хронологічними рамками існування Галицько-Волинського князівства, а охарактеризувати також і деякі правові пам’ятки попередньої епохи (Грамоту Івана Берладника, Рукописання Володимира Васильковича тощо).

Додаткова література.
1. Галицько-Волинська держава XII – XIV ст.: У 2 кн. / Упор. О.С. Кучерук . Кн. 1. – Львів, 2002.
2. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство (до 800-ліття утворення) // Український історичний журнал., 2000.- № 1. – С. 21 – 32.
3. Крип’якович І. Галицько-Волинське князівство.- К.,1984 р.
4. Сафроненко К.А. Общественно-политичекий строй Галицко-Волинской Руси ХІ – ХІІІ в. – М., 1955.

Питання до самостійної роботи:

Виконайте у зошитах до самостійної роботи або на окремих листах ф. А-4 порівняльну таблицю на тему: «Державно-правовий устрій Київської Русі та Галицько-Волинського князівства 9-14 ст.».

ПИТАННЯ	Київська Русь у 9 - 11 ст.	Київська Русь у період феодальної роздробленості 12 - 13 ст.	Галицько-Волинське князівство 12 - перша пол. 14 ст.
Встановлення князівської влади
Органи влади (вищі і місцеві)
Джерела права
Судові органи та судовий процес
ВИСНОВОК

Теми рефератів:
- «Магдебурзьке право та його особливості на українських землях».
- «Литовські статути: історико-правовий аналіз».
- «Види покарань (за матеріалами ІІІ Литовського статуту)».

Методичні рекомендації.

Характеризуючи адміністративний та політико-правовий устрій України у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої треба проаналізувати Кревську (1385), Городельську (1413р.) та Люблінську (1569р.) унії, з’ясувати наслідки польсько-литовських уній для українських земель. Студенти повинні звернути увагу на дію принципу, проголошеного великими литовськими князями: “Старовини не чіпати, а новини не вводити” та на зміну цього принципу при зближенні Литви та Польщі.

Спираючись на джерела права розкрити правове становище привілейованого та феодально-залежного населення (“Устав на волоки” 1557 р., Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.). Обґрунтуйте питання щодо закріпачення українського селянства та його наслідки.

Висвітлюючи питання щодо розвитку права, слід з’ясувати зміст і юридичну силу земських статутів, проаналізувати зміст Судебника Казимира 1468 р., види злочинів та покарань.

Аналізуючи три редакції Литовського статуту 1529, 1566 і 1588 років особливу увагу слід звернути на право власності, зобов’язальне, спадкове право та інші галузі права.

Характеризуючи питання щодо судової системи на українських землях, необхідно докладно проаналізувати, які судові установи існували у Великому князівстві Литовському, зокрема на юрисдикції суду Великого князя, суду Панів-Ради, судів державця-намісника (залікових судів), панських доменіальних та копних судів. Зокрема необхідно спинитись на судовій реформі середини 16 ст. та на рішеннях Бєльського сейму 1564 р., який позбавив права вотчинної юрисдикції магнатів та шляхту, звернути увагу на компетенцію створених за статутом 1566 р. земських, гродських та підкоморських судів, розкрити їх значення як виборних, відділених від адміністрації судових органів.

Додаткова література
1. Бойко І. Правове регулировання відносин у Галичині у складі Польського Королівсьва (1349 – 1569 рр.) // Право України . – 2009. - №5. – С. 169 – 176.
2. Бойко І. Регулювання кримінально-правових відносин у Галичині у складі Польського Королівства. – 2007. - №11. – С. 144 – 148.
3. Кіселичник В. Про надання українським містам у 14-17 ст. магдебурзького права // Право України. – 1996, № 9.
4. Кобилецький М. Магдебурзьке право як джерело рецепції римського права в Україні // Право України , – 2007. - № 8. – С. 121-125.
5. Кобилецький М. Суд і судочинство в містах України за Магдебурзьким правом // Право України , – 2008. - № 12. – С. 139-145.
6. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським статутом // Право України. – 2000. - № 11.
7. Мицак А. Особливості митної політики Речі Посполитої на українських землях у XIV –XVIІI ст. // Право України , – 2002. - № 8.
8. Нелін О.І. Щодо спадкового права за статутом Великого Князівства Литовського 1588 // Право і безпека. – 2006. - №1.- С. 156-157.
9. Сердюк В. Найвищий судовий орган в українських землях за часів їх перебування у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої (XIV – сер. XVII ст.) // Право України , – 2006. - № 3. – С. 124-127.
10. Тріфонов С.Г. Особливості правового регулювання спадкових відносин в українських землях у складі Речі Посполитої // Право і безпека, - 2006. - № 1. – С. 161-163.

Питання до самостійної роботи.

Дайте письмові відповіді в зошитах до самостійної роботи.
1. У правових документах литовсько-польської доби вживалися терміни: “на поживанье”, “в хлебокормленье”, “до воли й ласки господарської” Пояснить їх.
2. Розкрийте призначення “волочної поміри” й “Статуту на волоки”, назвіть дату їх запровадження. Додайте, які були наслідки цих заходів.
3. Розкрийте термін “вальний сейм” і компетенцію цього органу. Додайте до цього, з яких складових елементів утворювався сейм у Великому князівстві Литовському й Королівстві Польському.
4. Назвіть місцеві органи влади й управління 14-16 ст.:
а) у Королівстві Польському,
б) у Великому князівстві Литовському,
в) в Речі Посполитої
5. Правові документи литовсько-польської доби закріплювали у своїх артикулах такі злочинні діяння …(?). Перелічіть їх і назвіть ці правові джерела. Додайте до цього, за які злочинні діяння карали смертю.
6. Назвіть державно-правові чинники юридичного оформлення (визнання) козацтва литовського-польської доби як окремого стану українського суспільства. Додайте до цього фактори, що вплинули на це.
7. Пояснить, які причини зумовили кодифікацію права у Великому князівстві Литовському і за якими обставинами було прийнято в 1529 р. І Литовський статут.

Теми рефератів.
- «Запорізька Січ в історії українського державотворення».
- «Наукові оцінки українсько-російського договору 1654 р».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему слід з’ясувати причини (соціально-економічні, політичні, культурно-релігійні) народно-визвольної війни, її рушійні сили, цілі та завдання. Коротко проаналізувати етапи визвольної війни та еволюцію державницьких поглядів Б.Хмельницького, знати зміст Зборівського і Білоцерковного договорів гетьмана з Польщею, ознайомитися і провести аналіз дій Б. Хмельницького с метою пошуку для України союзників. Крім того, для повного розкриття першого питання, слід навести фактори, які свідчать про формування у ході визвольної війни української державності: органи публічної влади (Військова Рада, гетьман, генеральний, полковий і сотенний уряди), полково-сотенний устрій, збройні сили, дипломатичні відносини з багатьма іноземними державами (Росією, Туреччиною, Англією, Венецією тощо), податкова система, наявність символіки.

Підтверджуючи, що в ході визвольної війни формується національне право слід охарактеризувати джерела права. Перш за все зверніть увагу на звичаєве козацьке право, особливості використання польсько-литовського законодавства та появу нового джерела права - гетьманських універсалів. Необхідно довести, що в цей період намічається поступовий перехід від норм звичаєвого права до правових норм, створених державою.

Надалі слід докладно доповісти про правове оформлення входження України під “руку” московського царя: проаналізувати зміст, форму та інші юридичні особливості українсько-московського договору 1654 р. Розкрити правовий статус України та форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р. (широка автономія).

На закінчення розгляду теми бути готовими до дискусії, щодо оцінки входження Гетьманської козацької держави до складу Московської держави.

Додaткова література.
1. Горобець В.М. Укріїнська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи ІІ п. 1655 р. // Український історичний журнал, - 2000. - № 1. – С. 32-45.
2. Грозовський І. Козацьке право // Право України. – К., 1997. - №6.
3. Грозовський І. Право власності на землю в Запорозькій Січі // Право України. – К., 1997, №8.
4. Дві Русі. – К., 2003.
5. Дещинський Л. Є., Панасюк А. В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Львів, 2001 р.
6. Єрмолаев В. М. Деякі питання юридичної природи Переяславського акта 1654 р. // Вісник Академії правових наук України. – 2005 р. № 3 (42). – Х., 2005.- С. 84-90.
7. Єрмолаев В. М., Козаченко А. І. Органи влади і управління української держави – Харків, 2002.
8. Козаченко А.О государственной власти Б.Хмельницкого //Право Украины 1998 г. №2.
9. Субтельный О. Украина: история. – К., 1995г.
10. Шумов С., Андреев А. История запорожской Сечи . –К., 2003.
11. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків – Т. 1. – 3. – К., 1990.

Питання до самостійної роботи.

Надайте скорочені відповіді в зошитах до самостійної роботи на наступні питання:

1. Охарактеризуйте систему права Запорозької Січі. Назвіть злочинні діяння і систему покарань за них у Запорозькій Січі.

2. Коли вперше Б.Хмельницький постановив визволити українські землі й побудувати українську державу? Згадайте, які чинники вплинули на зміну поглядів Б. Хмельницького.

3. Назвіть перший нормативно-правовий акт, згідно з яким конституювалася українська держава середини 17 ст. Як офіційно називалася ця держава?

4. Місцева адміністрація у Війську Запорозькому (Гетьманщині) мала такі повноваження …(?). Вставте потрібне й додайте хто з посадових осіб входив до місцевої адміністрації “Березневими статтями” Б. Хмельницького, схваленими Олексієм Михайловичем в … (?) році, закріплювалися такі основні права ...(?).

Вставте пропущене і викладіть думку про загальне міжнародне-правове становище України (Війська Запорозького) за цими статтями.

Теми рефератів.
- «Кодекс Українського права 1743 р.».
- «Зміни правового положення Запорізької Січі».

Методичні рекомендації.

Перш за все слід згадати правовий статус України у складі Російської імперії за договорами 1654 р., та проаналізувати як поступово ліквідувались особливості у суспільному та державному устрою Малоросії (закріпачення селян, ліквідування Запорізької Сечі (1709, 1775 рр.), введення посту резидента, створення І, ІІ Малоросійських колегій, ліквідування посади гетьмана). Надати загальну оцінку правовому закріпленню ліквідації автономного статусу України та знищенню полково-сотенного адміністративно-територіального устрою (1781-1783 рр).

Опрацьовуючи далі питання, слід звернути увагу, що обмеження правового статусу України, який закріплювався Березневими статтями 1654 р., призвело до виникнення руху за незалежну соборну Україну, який передбачав вихід з складу Московської держави. С приводу цього необхідно надати характеристику Гадяцькому трактату 1658 р. (створення Руського князівства, як рівноправного суб’єкта Речі Посполитої), а також Конституції П. Орлика 1710 р. (створення парламентської республіки під протекторатом Швеції).

Наступне питання передбачає загальну характеристику джерелам права України другої половини 17-18 ст: звичаєве право, джерела польсько-литовського походження, магдебурзьке право і хелмінське право, універсали гетьманів і полковників, джерела російського права. Вивчаючи питання, більш уваги слід приділити гетьманським договірним статтям, аналіз яких свідчить, як поступово змінювалось правове становище України від широкої автономії за Березневими статтями (1654 р.) до повної її ліквідації за Коломацькими статтями (1687 р.).

При розгляді кодифікаційних робіт 18 ст. необхідно докладно з’ясувати історію підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу “Права, по которым судится малороссийский народ”1743 р. Зверніть увагу на прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав та вольностей України. Розкрийте сутність кодексу як пам’ятки феодального права часів становлення Українського старшинсько-шляхетського феодалізму. Надалі слід охарактеризувати наступні кодифікаційні роботи: «Суд и расправа в правах малороссийских» 1750 р, “Книга Статут и прочие права малороссийские” 1764р., “Экстракт малороссийских прав» 1767 р, “Экстракт из указов, инструкций и учреждений” 1786 р) Наприкінці необхідно проаналізувати зміни в цивільному праві (право власності) та кримінальному (поняття злочину та змін видів покарань)

Додаткова література.
1. Бойко И.О гражданском праве Гетманщины по Кодексу 1743 года // Право Украины. 1999, № 3.
2. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины. — К., 1995
3. Дорошенко Д. Нарис Історії України. - К., 1990.
4. Єрмалаев В.М., Козаченко А.І. Органи влади і управління української держави – Харків, 2002.
5. Кульчицький В. С. Кодекс Українського права 1743 р.// Право України. – 1994. - №9.
6. Любченко Д. Види злочинів у кримінальному праві Гетьманщіни за універсалами другої полоаини XVII - I ч. XVIIІ ст. // Право України , - 2007. - № 6. – С. 138-140.
7. Макаренко А. Причини створення кодексу Гетьманщини 1743 р. //Право України. – 1997, № 12.
8. Мельник Л.Р. Правління гетьманського уряду (1733-1735 рр.) // Український історичний журнал, - 2001.- № 5, - С. 81-91.
9. Пилипчук П.П. Конституція Пилипа Орлика як національна ідея побудови демократичної держави // Вісник Верховного суду України, - 2006. - № 6. – С. 2-6.
10. Разін В.В. Крим – Україна : політичні стосунки періоду гетьмування Павла Тетері (1663-1665 рр.) // Український історичний журнал, - 2001. - № 1. – С. 62 – 73.
11. Субтельный О. История Украины. - К., 1990.
12. Хрестоматія з історії держави і права України. Т. 1. – К., 1997.
13. Чухліб Т.В. Україна та Польща під час правління короля Яна ІІІ Собеського пошуки вторичного миру // Український історичний журнал, - 2002. - № 1. – С. 38 – 53.

Додаткове завдання:

Опрацьовуючи тему, слід провести послідовний аналіз діяльності гетьманів Малоросії та введенню органів влади Росією для керування Україною с подальшою метою ліквідування Гетьманщини. Відповідь на це завдання слід оформить у вигляді порівняльної таблиці на тему: “Порівняльна характеристика діяльності гетьманів Малоросії та введення органів влади Росією для керування Україною 1654-1786 рр.”

Гетьмани Малоросії	Дата правління	Органи влади Росії	Дата діяльності

СХЕМИ, ТАБЛИЦІ ДО ТЕМ КУРСУ

Структура держави

Система права

Державний лад, суспільний устрій та право Скіфської держави

Державний лад, суспільний устрій та право античних міст-держав

Державний лад, суспільний устрій та право Боспорського царства

Формування державності у східних слов’ян

Державний лад Київської Русі (ІХ – ХІІ ст.)

Галузі права в Київській Русі

Судочинство в Київській Русі та в період феодальної роздробленості

Центральне управління в Галицько-Волинському

Державний лад
Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої
(ІІ пол. XIV – I пол. XVII ст.)

Джерела права
Литовсько-Руської держави і Речі Посполитої
(ІІ пол. XIV - I пол. XVII ст. ст.)

Галузі права в Литовсько-Руській державі (1)

Галузі права в Литовсько-Руській державі (2)

Види покарань в Литовсько-Руський державі

Організація влади на Запорожжі (друга половина XVII – XVIII ст.)

Ознаки державності Запорізької Січі

Вісім січей українського козацтва

Органи влади й управління в Україні, що склалися під час Визвольної війни 1648-1654 рр.

Джерела права в Гетьманщині

Галузі права в Гетьманщині

Види покарань в Гетьманщин

і

КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА

Кодифікація права України
(XVIII – I пол. XIX ст.)

«ПРАВА, ЗА ЯКИМ СУДИТЬСЯ МАЛОРОСІЙСЬКИЙ НАРОД» (1743 р.)

Право України в ІІ пол. ХІХ ст.

Державний устрій та право на західноукраїнських землях
в кінці XVIII – I пол. XIX ст.

Державний устрій та право на західноукраїнських землях
в ІІ пол. ХІХ ст.

Суспільно-політичний лад України
з початку ХХ ст. до 1917 р. (1)

Суспільно-політичний лад України
з початку ХХ ст. до 1917 р. (2)

Державний лад УНР

Законодавство УНР

Державний лад Гетьманату

Законодавство Гетьманату

Судова система Гетьманату